No abstract

During qualified sport selection special attention should be paid to those features and abilities that have a great influence on the effectiveness, and those, that are mainly under the influence of genetic factor. Such morphogenetic markers of sports selection include, firstly, the constitutional features of athletes, in particular the shape of the chest. The purpose of work is to determine the differences between the anthropometric dimensions of the chest between female volleyball players of high level of athletic skill and non-sportsmen, who belonged to different constitutional types. On the base of the Scientific-Research Center of the Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University an anthropo-somatotypological investigation of 113 female volleyball players of high level athletic skill (from 16 to 20 years old) was done. The control group included 204 practically healthy young women, who were not engaged in sports of the corresponding age. Anthropometric research was performed according to the V. V. Bunak (1941) method, somatotypological study was based on the estimated modification of the Heath-Carter method (1990). In young women, who were not engaged in sports, more than in half of the cases were indicated constitutional types, which were characterized by good development of fatty body composition. Between female volleyball players were dominated individuals with mesomorphic somatotype (26.66%), ectomorphic somatotype (23.01%), ecto-mesomorphic somatotype (23.89%), and representatives of the intermediate somatotype (23.01%) were almost uniformly represented in the sample. The analysis of the results was carried out in the licensing program "Statistica 5.5" using nonparametric methods of estimating the parameters. We have found that the female volleyball players of the ectomorphic somatotype have the smallest anthropometric dimensions of the chest, as compared with athletes of other constitutional groups. In the mesomorphs female volleyball players all transverse and the most of overall sizes of the chest were the largest. Parameters of the athletes with the ecto-mesomorphic somatotype were slightly small to the size of the somatometric parameters of the mesomorphs, but they had the highest values of the anterior-posterior size of the chest. Female volleyball players with intermediate somatotype had larger values of the chest size than volleyball players with ectomorphic somatotype, although no significant difference was found when comparing them. It was found, that the most of the overall, transverse, and anterior-posterior dimensions of the chest in female volleyball players are statistically significantly higher than that of girls, who were not engaged in sports, and belonged to the same constitutional type as athletes. We have made a conclusion that belonging to one of the constitutional type does not provide similarity of morphometric parameters of the chest in persons with different levels of physical activity.

The conducted analysis of modern literature shows that most of the establishednormative parameters of the placement of kidneys in healthy people have not beensufficiently studied, with researchers practically do not take into account the constitutionalfeatures of the organism. The purpose of the study was to determine the topographicanatomical position of the kidneys in the frontal, sagittal and horizontal planes on thebasis of MRI in patients of different somatotypes without any kidney and urinary tractdiseases. Complex examination of 65 patients of the first and second mature age ofdifferent somatotypes, which did not have kidney and urinary tract diseases, wasperformed. To determine the somatotype, we used the mathematical scheme forB.Heath and J.Carter (1990), with the definition of the endomorphic, mesomorphic andectomorphic components of the somatotype. The renal topography was conducted ona Philips Intera-1.5T magnetic resonance imaging (standard magnetic resonance protocolincluded scanning in sagittal, frontal, and axial projections to obtain T1 weighted imaging).The angles of inclination were measured in the frontal, sagital and horizontal planes tomeasure spatial position of the kidneys. The statistical analysis of the obtained resultswas carried out using the "STATISTICA 5.5" program, using parametric and non-parametricmethods for evaluating the obtained results. It was established that the angle ofinclination of the kidney on the right side in the frontal and sagittal planes was greater in1.23-1.41 times than in men and in women of representatives of all somatotypes. Theangle between the axis and the line drawn through the middle of the vertebral bodiesdid not statistically significantly change, depending on the somatotype, sex and on theside of the study in a horizontal plane. The angles of inclination of the kidney axis aredefined in three planes: the frontal, horizontal, and sagittal in the patients, with thekidney axis directed downwards outward and forward. Representatives of allsomatotypes differed statistically significantly the angles of inclination of the left axisfrom the right kidneys in the frontal and sagittal planes

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна Залишаються невивченими зміни топографічної анатомії нирки після радикальних нефректомій контралатеральної нирки. Мета роботи-на основі магнітно-резонансної томографії визначити характеристики кутів єдиної нирки (після нефректомії контралатеральної) у фронтальній, сагітальній і горизонтальній площинах у пацієнтів різних соматотипів. Матеріали та методи. Виконали комплексне обстеження 189 хворих першого та другого зрілого віку, серед них 124 пацієнтів з єдиною ниркою та різним строком післяопераційного періоду після видалення нирки і 65 хворих із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. Дослідження здійснили на магнітно-резонансному томографі Philips Intera-1,5T. Результати. Виконані дослідження кутів нахилу єдиної нирки, що залишилася після нефректомії контралатеральної, у фронтальній, сагітальній і горизонтальній площинах за допомогою магнітно-резонансної томографії показали певні закономірності залежно від соматотипів. Встановили, що найменший кут нахилу створюється в лівій єдиній нирці жінок ектоморфного соматотипу у фронтальній площині (19,6° ± 2,1°), найбільший-у лівій єдиній нирці чоловіків мезоморфного соматотипу в горизонтальній площині (61,4° ± 4,5°). Кути нахилу єдиної нирки у представників усіх соматотипів у горизонтальній площині були статистично значущо більшими порівняно з аналогічними параметрами осіб із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. У сагітальній площині кути нахилу лівої та правої єдиної нирки у представників усіх соматотипів статистично значущо відрізнялися, а у фронтальній площині вони відрізнялися (p < 0,05) тільки у хворих мезоморфного соматотипу. Висновки. У хворих через 2-5 років після видалення контралатеральної нирки виявляють статистично значущо менші кути нахилу правої єдиної нирки у фронтальній площині порівняно параметрами осіб із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. Кути нахилу правої та лівої єдиних нирок хворих усіх соматотипів у горизонтальній площині статистично значущо більші порівняно параметрами осіб із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. Кути нахилу лівої єдиної нирки хворих усіх соматотипів у сагітальній площині статистично значущо менші, ніж параметри правої єдиної нирки.

No abstract

No abstract

Adaptive processes in a single kidney after nephrectomy are manifested in the early stages of compensatory hypertrophy of the remaining kidney. Changes in kidney size (length, width, thickness) were determined. The results of studies have shown that the width of the kidney, not length, is a predictor of renal failure. Renal volume has been shown to be the optimal parameter for predicting renal function. Microscopic and submicroscopic changes of structural components of nephrons at different times after nephrectomy are described.

проведено ультрамікроскопічне дослідження стану єдиної нирки після нефректомії. Експериментальне дослідження виконано на 60 статевозрілих щурах-самцях масою 155-160 г. Субмікроскопічні дослідження канальців нефронів кіркової речовини нирок статевозрілих тварин на сьому добу після нефректомії встановили, що їх реорганізація носить пристосувально-компенсаторний характер. Це проявляється компенсаторною гіпертрофією структурних компонентів нефронів та реорганізацією судинного русла. У пізні терміни досліду при тривалому функціональному навантажені на єдину нирку, у частини нефронів розвиваються морфофункціональні зміни деструктивного характеру. Ключові слова: єдина нирка, нефректомія, компенсаторно-пристосувальні реакції, ультраструктура.