Planting methods and stock quality significantly influence productivity and resilience of future stands. However, there is no consensus on planting practices and stock types to grow resistant English oak (Quercus robur L.) stands in various site conditions. In the study, we investigated English oak forest stands established in 2010. The study area is situated in forest-steppe zone (Kharkiv region, Ukraine). The stands were established on a non-uprooted felling site using different methods and stock types: planting bare-root and containerized seedlings and direct sowing of acorns. The highest average height and diameter were registered in 11-year-old oak stand established with container seedlings. The differences in height and diameter were statistically insignificant compared with the stand established by sowing and bare-root seedlings. The best health condition was identified for the direct-seeded stand. The oak height increment intensity in the direct-seeded stand, estimated from the average current height increment, was 2.8% and 5.5% higher than in the stands grown from container and bare-root seedlings, respectively. Direct sowing should be preferred for artificial establishment of oak stands in fresh rich forest sites within the foreststeppe zone in the case sufficient crop of acorns is available no threatened with rodents or wild boars damage. This method is inexpensive and best suited to forest nature. Planting bare-root and containerized seedlings is also relevant in the absence of a sufficient number of germinative acorns for sowing.
Метод створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), вид садивного матеріалу та його якість істотно впливають на стан, продуктивність і стійкість майбутніх насаджень. Нині як серед українських, так і зарубіжних дослідників немає єдиної думки щодо методів створення штучних дубових насаджень і більш придатного виду садивного матеріалу у різних лісорослинних умовах. Дослідження проведено у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу (ДП "Харківська ЛНДС", Липецьке лісництво) в умовах свіжої кленово-липової діброви. Дослідні культури було створено в 2010 р. різними методами та видами садивного матеріалу – садінням сіянців із закритою і відкритою кореневими системами та висіванням жолудів. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, утворений після здійснення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування – 25 м) в ослаблому стиглому порослевому дубовому деревостані. Дослідні лісові культури було створено чистими за складом, простими за формою та наступними за часом. Установлено, що вищі таксаційні показники (середня висота і діаметр) характерні для дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, порівняно з молодняками, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Проте ця різниця виявилася неістотною – тільки на 3 і 2 % за висотою та 2 і 7 % за діаметром. З'ясовано також, що дуб у складі досліджуваних молодняків, створених висіванням жолудів, відзначається вищою інтенсивністю росту за висотою, розрахованою за середнім поточним приростом, відповідно на 2 і 6 %, порівняно з молодняками, створеними садінням сіянців із закритою та відкритою кореневими системами та санітарним станом. В умовах свіжої діброви південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України під час штучного лісовідновлення дубових насаджень, за наявності достатньої кількості жолудів (у насіннєві роки) та за відсутності загрози їх пошкодження гризунами або кабанами потрібно віддавати перевагу висіванню жолудів. Цей метод є порівняно недорогим і таким, що найбільше відповідає природі лісу. За відсутності достатньої кількості жолудів доцільно здійснювати штучне лісовідновлення методом садіння сіянців як з відкритою, так і закритою кореневими системами.
Проаналізовано розподіл соснових насаджень лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників соснових насаджень та розраховано показники використання ними лісорослинного потенціалу. Виявлено, що загалом природно-кліматичні умови лісостепової частини Харківської області є сприятливими для успішного росту соснових насаджень, що виконують важливі еколого-захисні функції. Результати проведених досліджень свідчать, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок ДП "Жовтневе ЛГ" соснові насадження займають 16,7 % (7571 га). Вікова структура соснових насаджень ДП "Жовтневе ЛГ" є розбалансованою з істотним переважанням за площею середньовікових насаджень (83 % від загальної площі). Частка молодняків становить 12 %, пристиглих насаджень – 4 % та стиглих – близько 1 %. Переважна більшість соснових насаджень є відносно високоповнотними (повнотою 0,7-0,8), що займають 77 % від загальної площі соснових лісів і ростуть за І-ІІ класами бонітету (74 %). Середні таксаційні показники соснових насаджень мають такі значення: участь сосни у складі насаджень – 9,7 од.; середній діаметр – 25,3 см; середня висота – 19,9 м; середній запас на 1 га – 318 м3; середня повнота – 0,75; середній клас бонітету – І,5. У середньому за запасом модальні насадження поступаються еталонним (високопродуктивним) у віці 100 років на 31 % (на 169 м3·га-1). Показники використання лісорослинного потенціалу модальними сосняками, порівняно із високопродуктивними насадженнями, змінюються від 36 % (у віці 10 років) до 74 % (у віці 50 років), а загалом середньозважене значення показника ВЛП становить 69 %. Оптимізація вікової структури та підвищення продуктивності соснових лісів можливі завдяки своєчасному проведенню доглядових рубань та частковій заміні низькоповнотних і низькобонітетних насаджень у такі, що за складом відповідають корінним деревостанам.
На основі аналізу повидільної таксаційної бази даних «Лісовий фонд» ВО «Укрдержліспроект», матеріалів лісовпорядкування та з урахуванням природних особливостей місцевості й цільового призначення лісових насаджень здійснено ландшафтно-рекреаційне оцінювання рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України. Виявлено, що вони характеризуються порівняно невисоким ступенем рекреаційного навантаження. В рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України переважає закритий тип ландшафту, частка площі якого становить 85,1 %. За естетичною оцінкою переважна більшість таких лісів належать до другого та третього класів, середній клас становить 2,5 бала. Невисока естетична оцінка рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України пов’язана з переважанням чистих за складом деревостанів, а також таких, що сформовані з аборигенних деревних видів. Покращити естетичну оцінку насаджень можливо шляхом уведення рідкісних або інтродукованих видів, які б підвищували контрастність пейзажів.
Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.