The study was conducted in pure Scots pine (Pinus sylvestris L.) forests and mixed forests of Scots pine and silver birch (Betula pendula Roth.) within the Chernihiv Polissya physiographic region of Ukraine. The aim of the study was a comparative analysis of forest mensuration characteristics and health condition of pine and mixed pine-birch stands planted on formerly arable lands and cutover areas after pine stands infected by annosum root rot. It was found that in pine stands planted on formerly arable land, the average diameter of living trees in the root rot disease focus was 1–6% larger and the average diameter of dead trees was 11–23% larger than those outside the disease focus. Due to the pathological loss inside the disease foci, the pine stand density was much lower – by 14–38% and the growing stock volume was 16–35% less as compared to the outside areas. Mixed pine-birch stands (with a predominance of pine trees), established on the cutover areas after pine stands affected by root rot, had a 20% greater stock volume and the birch-pine stands (with birch predominance) in the clear-cuts had 18% greater stock volume than pure pine stands inside the root rot disease area. The pine trees were assessed as “weakened” in the mixed stands and as “severely weakened” in the pure pine stand inside the disease focus. The birch trees in mixed stands were characterized as “healthy”.
Planting methods and stock quality significantly influence productivity and resilience of future stands. However, there is no consensus on planting practices and stock types to grow resistant English oak (Quercus robur L.) stands in various site conditions. In the study, we investigated English oak forest stands established in 2010. The study area is situated in forest-steppe zone (Kharkiv region, Ukraine). The stands were established on a non-uprooted felling site using different methods and stock types: planting bare-root and containerized seedlings and direct sowing of acorns. The highest average height and diameter were registered in 11-year-old oak stand established with container seedlings. The differences in height and diameter were statistically insignificant compared with the stand established by sowing and bare-root seedlings. The best health condition was identified for the direct-seeded stand. The oak height increment intensity in the direct-seeded stand, estimated from the average current height increment, was 2.8% and 5.5% higher than in the stands grown from container and bare-root seedlings, respectively. Direct sowing should be preferred for artificial establishment of oak stands in fresh rich forest sites within the foreststeppe zone in the case sufficient crop of acorns is available no threatened with rodents or wild boars damage. This method is inexpensive and best suited to forest nature. Planting bare-root and containerized seedlings is also relevant in the absence of a sufficient number of germinative acorns for sowing.
За матеріалами повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 01.01.2011 проведено аналіз стану рекреаційно-оздоровчих лісів, що перебувають у постійному користуванні підприємств Державного агентства лісових ресурсів України, в межах Харківської області. Виявлено, що ці ліси займають площу близько 140 тис. га (49 % від загальної площі лісів області), серед яких переважають ліси зелених зон навколо населених пунктів (90 %). Рекреаційно-оздоровчі ліси Харківщини є переважно листяними (73,5 %), серед яких переважають дубняки в умовах свіжого груду. Серед рекреаційно-оздоровчих лісів регіону домінують пристиглі та стиглі порослеві дубові насадження низької продуктивності, ефективність виконуваних ними рекреаційних функцій поступово знижується. У цих лісах потрібне проведення лісогосподарських заходів, зокрема лісовідновних рубок. Актуальною є також перспектива розширення породного складу рекреаційно-оздоровчих лісів для поліпшення їхніх санітарно-гігієнічних та естетичних властивостей.
За матеріалами повидільної бази даних (станом на 2017 р.) проаналізовано розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за панівними породами, а також дубових насаджень за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників дубових насаджень за їхнім походженням. Визначено показники використання лісорослинного потенціалу дубовими насадженнями природного і штучного походження в найпоширенішому типі лісу – свіжій кленово-липовій діброві. Результати проведених досліджень свідчать, що в лісовому фонді ДП "Жовтневе ЛГ" найпоширенішими є дубові лісостани, частка яких становить 74,8 % (33,9 тис. га) від загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок. Виявлено, що серед дубових лісів за площею істотно переважають природні лісостани (62,4 %) ІІ класу бонітету та штучні насадження І і вище класу бонітету (майже 50 %) і мають повноту 0,7 та 0,8, частка яких становить 62 та 84 % відповідно. Проте в регіоні досліджень переважають порівняно низькопродуктивні порослеві дубняки. Вікова структура дубових лісів є розбалансованою із переважанням за площею середньовікових насаджень, частка яких сягає 78 % – у насадженнях природного походження та 86 % – у насадженнях штучного походження. Для насаджень природного походження характерні вищі таксаційні показники (середні вік, діаметр, висота, повнота) порівняно зі штучними. Показники ефективності використання ними лісорослинного потенціалу є невисокими та змінюються у віці 80-100 років в межах 60-62 % у насадженнях природного походження та 67-74 % – у насадженнях штучного походження. Надано пропозиції щодо здійснення відповідних лісогосподарських заходів для оптимізації вікової структури, підвищення продуктивності дубових насаджень та посилення виконання ними важливих еколого-захисних функцій.
Надано оцінку успішності природного відновлення сосни звичайної на 5–6-річних зрубах рубок головного користування, проведених вузьколісосічним способом (ширина лісосік 50 м) у типі лісу вологий дубово-сосновий субір (В3-дС) в умовах Західного Полісся. Виявлено, що проведення вузьколісосічних рубок головного користування в соснових насадженнях забезпечує надійне й ефективне поновлення сосни природним шляхом. Густота 5–6-річного життєздатного природного підросту сосни на зрубах становить 9,2–17,3 тис.шт.?га-1. Успішність природного поновлення за шкалою УкрНДІЛГА оцінено як «добре». Частка життєздатного підросту сосни на дослідних ділянках становить 65–85 %, його розміщення на ділянці є рівномірним (частота трапляння перевищує 80 %). Наявна кількість природного поновлення сосни, за умови проведення рубок догляду в молодняках, має забезпечити формування нового покоління соснових насаджень на зрубах вузьколісосічних рубок головного користування. У разі недостатньої мінералізації ділянок відновлення відповідні заходи сприяння появі сходів сосни є необхідними, а створення культур, навіть часткового типу, на вузьколісосічних зрубах є недоцільним. Ключові слова: Pinus sylvestrys L., успішність природного відновлення, вузьколісосічний спосіб рубок, рубки головного користування.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.