Purpose: To determine the peculiarities in learning Russian as a foreign language (RFL) and Ukrainian as a foreign language (UFL) by Arabic students at Ukrainian universities. Material: 112 Arabic francophone students aged 21-22 studied at preparatory departments in 5 Ukrainian universities participated in the research (n=54 studied UFL, n=58 studied RFL). Results: The test demonstrated that students who learned UFL showed the best results in listening (arithmetic mean of errors = 5.98, t=2.8, deviation of mean = 0.08, p≤0.01), worst results in grammar (arithmetic mean of errors = 6.67, t=2.9, deviation of mean =-0.18, p≤0.01). The students who learned RFL done more errors in grammar (arithmetic mean of errors = 7.81, t=2.9, deviation of mean = 0.02, p≤0.01), and showed the best results in speaking (arithmetic mean of errors = 7.22, t=3, deviation of mean = 0.24, p≤0.01). Conclusions: the research determined that the social and politic situation in the country influences a lot on the language skills of foreign students. The research confirmed that Ukrainian language is easy to learn than Russian language at least for the Arabic francophone students. The profound study of the problem issues, individual approach, and linguistic environment could solved the revealed problems.

No abstract

This article studies the measures to increase motivation of the first-year students in terms of health-preserving activity. The study involved first-year students of various specialties of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine). The study was performed in three stages. At the first stage, we conducted an anonymous test to determine the motivation of future professionals towards health-preserving activity, the results of which has shown, that 46% of students had a low level and did not have a need for health care; they were not motivated to a healthy lifestyle, while having harmful habits, 35% of students had an average level and were willing to take measures to support their health. And only 19% had a higher level of motivation for health-preserving activitie. At the second stage in the educational process the formation of sustainable motivation and values to health-preserving activities was provided by non-traditional lectures (problem-solving lectures, lectures-presentations, lectures-discussions, organization of practical and seminar classes using innovative teaching methods, organization of educational activities). As an outcome of conducted activities we arranged an anonymous survey among students, the results of which has shown that the level of students motivated to health-preserving activities has increased. 30% of students had a high level of motivation. The majority of students (48%) had an average level of motivation for health-preserving activities and expressed a desire to be engaged in health activities. Students who had a low level of motivation also reconsidered their habits and began to pay attention towards their own health support. Their number decreased to 22%. This indicates the effectiveness of various measures in the educational process to increase student motivation for health-preserving activities. Such data indicates on the effectiveness of health activities support during the educational and training activities of students.

Introduction. The aim of the work was to determine the features of the influence of psychophysiological indices on the result in running for short distances of an elite sportswoman with visual impairments. Methods. The study involved a high-qualified athlete specializing in short-distance running and long jump. Psychophysiological testing of the athlete took place with appropriate optical lenses. individual characteristics of the psychophysiological state and results in running at 60 m, 80 m, 100 m, 120 m, 150 m, and 200 m during 5 months of 2015 were analysed. Parameters characteristic for determining the psychophysiological state, typological characteristics of the nervous system, indicators of the nervous system working capacity, and attention indicators were analysed with the help of computer programs for psychophysiological testing. on the basis of the results in running and psychophysiological indicators, a factor analysis was carried out with the main components method with Varimax rotation, and multiple regression analysis by the linear model type in a step-by-step method. Results. Four factors were identified in the individual structure of psychophysiological functions and effectiveness in running for short distances. Compensatory mechanisms of visual deficiency were identified maintaining high speed in short-distance running as psychophysiological functions, expressed as indicators characteristic of sprinters and specific indicators (efficiency, strength of the nervous system). Conclusions. on the basis of mathematical models, the strengths of the athlete were highlighted, which tend to develop and also compensate for the inadequacy of the visual analyser.

У статті представлено навчання впродовж життя – основа сталого розвитку європейського суспільства. Проведено аналіз розвитку навчання впродовж життя в європейських країнах. Проаналізовано генезис навчання протягом усього життя та його детермінанти, розкрито основні етапи розвитку навчання протягом життя. У статті проаналізовано тенденції розвитку освіти протягом усього життя. Доведено, що системи навчання впродовж життя в європейських країнах охоплюють набір компонентів. Це: теоретичні та методологічні основи, нормативне регулювання, організація та управління, стратегії розвитку, інституційна структура, соціально-економічна складова, зміст та технології навчання, забезпечення якості. Визначено особливості формальної та неформальної освіти. Проаналізовано організаційно-дидактичні основи освіти протягом усього життя, як-от: зміст освіти, технологічні аспекти, використання інформаційних технологій для організації як формального, так і неформального освітнього процесу тощо. Проаналізовано особливості практичного навчання в системі освіти протягом життя. Це: відповідність соціально-економічним вимогам та ринку праці, високий рівень матеріального, технічного та освітнього забезпечення навчального процесу, організація, заснована на партнерстві, різноманітна практика залежно від спеціальностей. Виявлено загальні та специфічні особливості розвитку системи освіти протягом усього життя. Доведено, що система освіти протягом життя у Європі охоплює сукупність взаємопов’язаних компонентів: теоретико-методологічний, регулятивний, управлінський, соціально-економічний, інституційний, стратегічний, цільовий, організаційний, змістовно-технологічний, діагностично-ефективний. Зазначені компоненти виступають складовою як загальноєвропейської освітньої політики, так і національних стратегій, що реалізуються на основі чіткої нормативної бази, мають визначену організаційну структуру; спрямовані на розвиток цілісної особистості, формування професійних компетентностей студентів з урахуванням потреб сучасного ринку праці. Система освіти протягом життя у Європі поєднує формальну, неформальну та інформальну форми. Ефективність та якість освіти впродовж життя в Європі забезпечується децентралізацією системи управління, автономією навчальних закладів, диверсифікацією навчальних програм, використанням інноваційних методів навчання та технологій, заснованих на бізнес-навчанні тощо.