Харчова алергія (ХА)-це опосередкована імунними механізмами (за рахунок як IgEзалежних, так і IgE-незалежних реакцій та їх комбінації) гіперчутливість до харчових продуктів [1], яка за останні 10 років стала серйозною проблемою медицини зі значною тенденцією до поширення у розвинених країнах [2]. ХА-системна патологія, що характеризується поліморфізмом уражень, адже її клінічні прояви відзначаються з боку багатьох органів і систем організму дитини, що, в свою чергу, ускладнює точну верифікацію діагнозу і є в практиці клініциста. На сьогодні істинна поширеність ХА невідома. У світі приблизно 220-520 млн людей страждають від цієї патології, причому ХА частіше реєструється у дітей, ніж у дорослих [3]. За даними European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI) [4], у середньому в європейських країнах 17,3 % населення має ті чи інші прояви ХА протягом життя. При цьому підвищена концентрація специфічних IgE до харчових продуктів визначається у 12,2 % дітей та підлітків (віком до 18 років) і у 4,1 % дорослих [5]. Результати ж шкірних тестів із харчовими алергенами є позитивними лише у 3,6 % дітей та підлітків. Поєднання клінічних проявів ХА з підвищенням рівня IgE до відповідних харчових білків визначається у 3,6 % дітей та 2,2 % дорослих.
Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив’янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4–6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення.
В статье описывается случай гастроинтестинальной формы пищевой аллергии (аллергического гастродуоденита), которая подтверждена биопсией слизистой пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки, у ребенка с атопическим дерматитом.
Актуальність. Останніми роками багато досліджень зосереджені на розумінні механізмів виникнення алергічної реакції. Кишкова мікробіота бере участь у розвитку оральної толерантності, тому виникає зацікавленість у використанні пробіотиків, які сприятимуть колонізації кишечника та становленню кишкового гомеостазу, та існує потреба в дослідженнях ефективності застосування пробіотиків з метою профілактики та лікування алергічних захворювань у дітей. Мета дослідження: оцінити ефективність застосування біопрепарату, створеного на основі спороутворюючого мікроорганізму Bacillus subtilis, у комплексній терапії дітей із гастроінтестинальними проявами харчової алергії. Матеріали та методи. Обстежені 34 дитини віком від 3,5 до 12 років із харчовою алергією зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту. Основна група — 18 дітей, група порівняння — 16 дітей. Діти основної групи додатково отримували споровий пробіотик на основі Bacillus subtilis по 1 дозі 2 рази на день протягом 20 днів. Ефективність терапії оцінювалась за швидкістю й повнотою згасання гастроінтестинальних симптомів та проявів коморбідної алергічної патології. Результати. У пацієнтів основної групи згасання симптоматики з боку шлунково-кишкового тракту та симптомів супутньої алергічної патології відзначалося швидше, ніж у пацієнтів групи порівняння. Через 10 днів використання спорового пробіотика на основі Bacillus subtilis відмічалося поступове зниження рівня специфічних IgE як до харчових, так і до інгаляційних алергенів на 25–30 % у дітей, які отримували комплексну терапію, а через 21 добу — на 35–40 %. При бактеріологічному дослідженні випорожнень у всіх дітей були виявлені зміни за рахунок дефіциту біфідо- і лактобактерій, збільшення кількості умовно-патогенної флори і змін її видового співвідношення. При повторному дослідженні калу на дисбактеріоз у дітей основної групи нормалізація мікробіоценозу кишечника відзначалася в 78 % випадків. Споровий пробіотик на основі Bacillus subtilis добре переносився всіма пацієнтами без будь-яких ускладнень. У подальші 3 місяці абдомінального болю та порушень із боку випорожнень у 83,33 % пацієнтів основної групи не спостерігалося, а в дітей групи порівняння продовжували відзначатися епізоди абдомінального болю та порушень випорожнень. Протягом 3-тижневого курсу застосування спорового пробіотика на основі Bacillus subtilis відзначалося помірне покращання клінічної симптоматики коморбідної патології — алергічного риніту та атопічного дерматиту, а загострень бронхіальної астми не було зовсім на противагу групі порівняння, у якій не відзначалося суттєвої позитивної клінічної динаміки коморбідних захворювань. Висновки. Застосування спорового пробіотика на основі Bacillus subtilis у комплексній терапії дітей з гастроінтестинальною формою харчової алергії сприяє швидкому регресу клінічних проявів з боку шлунково-кишкового тракту та покращанню загального стану хворих.
Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків [1]. Харчова алергія-це побічна реакція на їжу, зумовлена імунологічними механізмами, тому цей термін охоплює IgE-опосередковані, не-IgE-опосередковані та змішані (разом і IgE-опосередковані та не-IgEопосередковані) реакції [2]. Алергічні реакції можуть виникати на будь-які харчові продукти, але найчастіше на коров'яче молоко, куряче яйце, пшеницю, сою, арахіс, лісові горіхи, рибу, продукти моря [3]. Îãëÿä ë³òåðàòóðè / Review of Literature ® Рекомендації щодо первинної профілактики харчової алергії На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на вивчення факторів ризику виникнення харчової алергії для розробки оптимальних профілактичних заходів щодо зменшення її поширеності. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування [4]. Однак є дані, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
334 Leonard St
Brooklyn, NY 11211
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.