Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення). Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру. Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією. Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продовження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів.
Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальніших у сучасній психіатрії. Мета – дослідити особливості копінг-поведінки хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР. Матеріал і методи. Проаналізовано особливості копінг-поведінки у 153 хворих із первинним епізодом БАР з використанням опитувальника «Способи долаючої поведінки» S. Folkman і R. Lazarus в адаптації Т. Л. Крюкової. Результати. Встановлено, що при депресивному варіанті первинного епізоду переважають стратегії втечі-уникнення – у 26,5 % всіх хворих, у 25,2 % чоловіків, у 27,3 % жінок; прийняття відповідальності – 17,5 %, 15,2 %, 18,9 %; пошуку соціальної підтримки – 17,5 %, 16,3 %, 18,3 %; менше значення мають самоконтроль – 13,0 %, 14,4 %, 12,1 %; дистанціювання – 8,3 %, 8,0 %, 8,5 %; планування вирішення проблеми – 7,7 %, 9,1 %, 6,9 %; конфронтаційний копінг – 6,5 %, 8,5 %, 5,3 % і позитивна переоцінка – 2,9 %, 3,3 %, 2,7 %. При маніакальному варіанті домінують конфронтаційний копінг – 26,6 %, 28,4 %, 23,1 %; рідше дистанціювання – 17,8 %, 21,0 %, 11,9 %; втеча-уникнення – 15,6 %, 13,8 %, 19,0 %; позитивна переоцінка – 15,3 %, 15,7 %, 14,5 %; планування вирішення проблеми – 9,1 %, 9,0 %, 9,2 %; самоконтролю – 7,3 %, 6,0 %, 9,8 %; пошуку соціальної підтримки – 6,6 %, 4,9 %, 9,9 % і прийняття відповідальності – 1,7 %, 1,2 %, 2,6 %. При змішаному варіанті переважають дистанціювання – 20,9 %, 19,2 %, 22,9 %; втеча-уникнення – 18,8 %, 17,2 %, 20,7 %; конфронтаційний копінг – 18,1 %, 24,4 %, 11,0 %; менше значення мають пошук соціальної підтримки – 14,8 %, 10,1 %, 20,0 %; самоконтроль – 9,4 %, 8,1 %, 10,9 %; прийняття відповідальності – 6,0 %, 6,8 %, 5,1 %; позитивна переоцінка – 6,2 %, 7,1 %, 5,1 % і планування вирішення проблеми – 5,8 %, 7,1 %, 4,3 %. Висновки. Хворим із первинним епізодом БАР притаманні гендерні особливості копінг-поведінки, що полягають у переважанні в чоловіків конфронтаційного копінгу, самоконтролю, планування вирішення проблеми і позитивної переоцінки, а у жінок – дистанціювання, пошуку соціальної підтримки, прийняття відповідальності і втечі-уникнення. Вирішальне значення для копінг-поведінки має клінічний варіант первинного епізоду, при цьому депресивний варіант асоційований зі стратегіями втечі-уникнення, прийняття відповідальності і пошуку соціальної підтримки; маніакальний – зі стратегіями конфронтаційного копінгу, дистанціювання та втечі-уникнення, а при змішаному варіанті вибір копінг-стратегії визначається актуальним психічним станом.
Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальних проблем сучасної психіатрії. Мета – вивчити клінічну феноменологію первинного епізоду біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР. Матеріал і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на підставі даних клінічного обстеження 153 хворих. Результати. Встановлено, що депресивному і змішаному варіантам дебюту ПЕ БАР притаманний раптовий початок (відповідно у 84,1 % чоловіків та у 72,0 % жінок, і у 83,3 % чоловіків та у 80,0 % жінок); а маніакальному – поступовий (66,7 % чоловіків і 62,5 % жінок). У структурі депресивного варіанта ПЕ БАР домінував знижений настрій (40,9 % і 54,7 %), рідше виявлялися прояви дратівливості (25,0 % і 25,3 %), притуплення емоцій (13,6 % і 18,7 %) та емоційна лабільність (15,9 % і 12,0 %). При маніакальному варіанті найпоширенішими симптомами були гіпертимність (у всіх хворих), ейфорія (86,7 % і 25,0 %, р<0,01) та дратівливість (66,7 % і 62,5 %); рідше – емоційна лабільність (40,0 % і 25,0 %), сенситивність (0,0 % і 12,5 %). Змішаний варіант дебюту характеризувався поєднанням депресивної і маніакальної симптоматики: зниженого настрою (83,3 % і 80,0 %), емоційної лабільності (100,0 %), дратівливості (66,7 % і 40,0 %), притуплення емоцій (16,7 % і 0,0 %), сенситивності (66,7 % і 80,0 %), гіпертимності (66,7 % і 60,0 %), ейфорії (50,0 % і 20,0 %). Висновки. Хворим з первинним епізодом БАР притаманні відмінності у клінічній феноменології, зумовлені переважно клінічним варіантом дебюту захворювання при другорядній ролі гендерного фактора. У чоловіків поширеніші ейфорійна симптоматика і емоційна лабільність, а у жінок – сенситивність. Виявлені закономірності можуть бути використані при розробці лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів при БАР.
Мета: вивчити найпоширеніші методи діагностики розладів біполярного спектра при первинному епізоді біполярного афективного розладу (БАР). Матеріали і методи. Клінічно обстежено 153 хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з використанням опитувальника розладів настрою (Mood Disorser Questionnaire – MDQ) (R. M. Hirschfield et al., 2001), діагностичної шкали біполярного спектра (N. S. Ghaemi, C. J. Miller et al., 2005; G. Sachs, 2004, 2008) та самоопитувальника для діагностики гіподинамії (Hypomania Checklist-32 – HCL-32). Результати. Особливості перебігу первинного епізоду біполярного афективного розладу проаналізовано на основі даних клінічного обстеження 153 хворих. Встановлено, що найвищий діагностичний потенціал має діагностична шкала біполярного спектра у хворих із депресивним, маніакальним і змішаним варіантами первинного епізоду біполярного афективного розладу та нижчою здатністю опитувальника розладів настрою (MDQ) і самоопитувальника HCL-32 для діагностики патологічних афективних симптомів біполярного спектра в хворих із маніакальним та змішаним варіантом первинного епізоду біполярного афективного розладу, але вони були нечутливі до депресивного варіанту. Використовуючи діагностичну шкалу біполярного спектра для виявлення ознак біполярності при первинному епізоді БАР, варто памʼятати, що кількісні показники для неї нижчі, ніж при обстеженні хворих із клінічно сформованим БАР, що необхідно враховувати під час проведення діагностики. Висновки. Виявлені особливості варто враховувати при використанні цих психодіагностичних інструментів для оцінки ризику біполярності при афективних розладах у клінічній практиці.
Мета: вивчити можливості адаптаційних ресурсів емігрантів та реемігрантів відповідно до їх особистісних особливостей. Матеріали і методи. Використано клініко-психопатологічний, психометричний (шкала депресії M. Hamilton (HDRS), шкала тривоги M. Hamilton (HARS), шкала оцінки суїцидального ризику Г. В. Старшенбаума) та психодіагностичний методи. Результати. Вивчення структури депресивного синдрому різного етіологічного спрямування (ендогенного, екзогенного та органічного) у емігрантів та реемігрантів, а також особливостей афективних розладів, що виникають за умов міграції, є не лише ключовим завданням сьогодення, а й спробою вирішення соціальних проблем. Реалізація цих завдань допоможе знайти диференційований підхід до лікування та відшукати раціональні шляхи надання допомоги. Отримані дані доповнюють наявну інформацію про зміну психологічного стану мігрантів: встановлено особливості симптомів депресивного спектра, закономірності їх виникнення, ступінь вираження та можливості суїцидальної активності залежно від походження розладів. Зʼясовано, що обʼєктивні соціально-психологічні умови створюють підґрунтя для виникнення закономірних порушень, що разом з індивідуальними рисами особистості призводять до розвитку невротичних варіантів дезадаптації та декомпенсації особистості у бік посилення гальмівних реакцій. Висновки. На підставі комплексного дослідження встановлено закономірності афективних розладів, що можуть слугувати основою для розробки та апробації нових підходів лікування та методів реабілітації осіб, які зазнали міграції.
The article analyzes the clinical and gender features of clinical and psychopathological phenomenology of the first-episode bipolar affective disorder (BAD).The aim of the work was to study the features of the psychopathological phenomenology of the first-episode of BAD in the context of the clinical variant and taking into account the gender factor. Materials and methods. In total, 65 men and 88 women with first-episode BAD were clinically examined using the Symptom Check List-90-Revised Psychopathological Symptom Expression Questionnaire.Results. In the depressed type of the first-episode BAD in men, the levels of depression were significantly higher -2.80 ± 0.48 points versus 2.61 ± 0.49 points (P = 0.044); interpersonal sensitivity -1.39 ± 0,31 points versus 1.28 ± 0.28 points (P = 0.037), and in women -insignificantly higher levels of somatization, obsessive compulsive symptoms, anxiety, hostility, phobic anxiety. In patients with a manic episode, the level of somatization, hostility and psychosis was insignificantly higher in men, and obsessive-compulsive symptoms, phobic anxiety -in women. In the mixed episode, men had insignificantly higher indicators of obsessive-compulsive symptoms, interpersonal sensitivity, phobic anxiety, paranoid symptoms, and women -somatization, depression and anxiety. Significantly stronger association between psychopathological symptoms severity and the clinical variant of BAD was revealed, in particular, significantly higher levels of all psychopathological symptoms severity, with the exception of paranoid, as compared to patients with depressive and manic episodes; comparing patients with depressive and mixed episodes, there were differences in interpersonal sensitivity (P = 0.000), depression (P = 0.000) in men, obsessive-compulsive symptomatology (P = 0.012), interpersonal sensitivity (P = 0.000), depression (P = 0.000) in women, and obsessive-compulsive symptomatic (P = 0.021), interpersonal sensitivity (P = 0.000), depression (P = 0.000) in all patients. The comparison between groups with manic and mixed episodes found differences in somatization (P = 0.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.