No abstract

Ensuring economic sustainable development in difficult political and economic conditions is one of the priority tasks for Ukraine. It is forced to reorient the vector of foreign economic cooperation, in particular, the integration formations of the European Union. The aim of the article is to study the development of the processes of regional integration of Ukraine to ensure sustainable economic development, as well as determine the priority direction of its regional integration. The role of Ukraine in the processes of economic integration at the present stage of development is analyzed. Based on the analysis of the current state and development features of the EU and Ukraine, the prospects for the activation of its participation in integration processes, namely entry into the EU, are substantiated. By analysis, the domestic market of Ukraine, the general state of development and its place in the world market are investigated. As a result, the features and barriers of Ukraine's European integration and ways to address them were identified, as well as an attempt was made to identify the main areas of cooperation and ways to improve economic relations between Ukraine and the EU.

The inflow of foreign direct investment (FDI) is one of the key factors leading to the economic growth and the introduction of high technologies, job creation, advanced training of the workforce. The role of FDI in international competitiveness growth of countries of the Visegrad Group (Poland, Czech Republic, Slovakia, Hungary) is evaluated in the article. Results of the empirical estimations fully confirm the positive impact of FDI inflow on exports growth of all the Visegrad Group countries.  Moreover, the structure of exports of goods has changed; the share of capital-intensive engineering products has grown. At the same time, the level of innovation development of national economies is still comparatively low in the region. The share of medium- and high-tech goods in the structure of national production is below the EU average. That`s why the further growth of the international competitiveness of the Visegrad Group countries as well as the positive impact of FDI on the structure and dynamics of their international trade can only be achieved if the transition to a knowledge-based economy of the countries will be continued, which will lead to the increase in the share of high-tech industries in the national production.

No abstract

No abstract

The article describes the technology for automation of work with sources of information on the Internet. The created technology includes a development of a web service for storing and processing data; creation of a client part for viewing, editing and deleting records from the service; development of a browser extension for instant addition of articles to a web service database. Addition of records to the service is implemented by the development of an extension to Google Chrome browser. Creation of an extension involves getting information about the author of the article, the title of the article, addresses, key expressions, and highlighted text. Regular expressions and recursive search are used to obtain information about the author of the text. The article offers algorithms for finding the name of a literary source and its author. In order to allow the web service to interact with other services or programs, a REST service was developed in the article. A graphical user interface to display and edit records was developed for the web service using the AngularJS JavaScript framework. For the client part, a mechanism of an on request citations search and a mechanism of reference list formation for the selected citations is proposed. For the on request citations search, the article suggests the algorithm of citations ranking. Appropriate plugins for Google Chrome have been developed, which allow to connect content levels, background, and pop-up with each other. Functions for authorization, receiving a token, information search launch, search for an author, and a bibliographic record creation have been created.

The main aim of our study was to examine the current state and to analyse the prospects of the development of urban forests in the city of Kharkiv. Modern methods of assessment and forest resources ranking were used in the evaluation process. The data from the last basic forest inventory and the electronic database of the ‘Ukrderzhlisproekt’ Production Association are used.Conducted investigation enables to assess the state of the urban forests in Kharkiv, to show the division of forest resources by the land category, to list the species composition according to the forests stakeholders as well as to compare the existing and optimal division subject to the age group and to calculate the average forest valuation indicators. Our results indicated that the urban forests have different indicators in the context of permanent users. The existing division of the forest stands by the age group and average forest valuation indicators do not satisfy the optimal ones. Thereby, the vital problem in solving the issue of the conducting forestry in the urban forests transferred to the scientific base for the provision of their optimal growth, development and carrying out of their functions in full exists to date.

Полтавський університет економіки і торгівлі У статті проаналізовано особливості інноваційного розвитку відновлювальної енергетики Китаю після прийняття у 2005 році закону «Про відновлювальну енергію в КНР». Показано важливість комплексного підходу до стимулювання інновацій з боку держави, який включав не тільки певні податкові та кредитні пільги для бізнесу у цій сфері, а й створення спеціального державного Фонду підтримки розвитку відновлюваної енергії. Встановлено, що підтримка з боку держави науково-технічних досліджень та їх впровадження, зробили Китай одним із світових лідерів відновлювальної енергетики, який за обсягами генерації сонячної енергетики обігнав США у 2015 році, а Європу-у 2018 році. Проаналізовано темпи зростання генерації відновлювальної енергетики Китаю за останні 10 років, показано місце Китаю у порівнянні з іншими країнами. Показано форми підтримки інноваційної діяльності і наукових досліджень у сфері відновлювальної енергетики, а також проаналізовано обсяги патентних заявок Китаю у відновлювальній енергетиці. Обґрунтовано, що продумана державна політика та державні інвестиції у розвиток енергетичних інновацій, зроблені урядом Китаю на початкових етапах, дозволили залучити значно більші приватні інвестиції у відновлювальну енергетику, що підняло її на новий рівень якості. Встановлено, що за 15 років Китай перетворився із споживача інноваційних технологій на визнаного світового лідера інновацій, увійшовши до першої п'ятірки за заявками на патенти у сфері відновлюваної енергії (2659 патентів за останні 10 років). Китай планує подальший інноваційний розвиток відновлюваної енергетики та збільшення її частки в енергетичному балансі. У статті продемонстровано форми підтримки розвитку інноваційних та відновлюваних джерел енергії у КНР, а також структуру патентів на відновлювану енергію. За цими показниками Китай займає 3 місце в світі після Японії та США за останні 5 років. Встановлено, що Китай має досить амбітні плани щодо розвитку відновлюваної енергії. У пропозиціях для нового п'ятирічного плану розвитку країни (2021-2025) та на період до 2050 року, передбачено, що сонячна та вітрова енергія повинні забезпечити 58% виробництва електроенергії у 2035 р. та 73% у 2050 році.