The Palaeoproterozoic crust and upper mantle in the region between the Ukrainian and Baltic shields of the East European Craton were built up finally during collision of the previously independent Fennoscandian and Sarmatian crustal segments at c. 1.8-1.7 Ga. EUROBRIDGE seismic profiling and geophysical modelling across the southwestern part of the Craton suggest that the Central Belarus Suture Zone is the junction between the two colliding segments. This junction is marked by strong deformation of the crust and the presence of a metamorphic core complex. At 1.80-1.74 Ga, major late to post-collisional extension and magmatism affected the part of Sarmatia adjoining the Central Belarus Zone and generated a high-velocity layer at the base of the crust. Other sutures separating terranes of different ages are found within Sarmatia and in the Polish-Lithuanian part of Fennoscandia. While Fennoscandia and Sarmatia were still a long distance apart, orogeny was dominantly accretionary. The accreted Palaeoproterozoic terranes in the Baltic-Belarus region of Fennoscandia are all younger than 2.0 Ga (2.0-1.9, 1.90-1.85 and 1.84-1.82 Ga), whereas those in Sarmatia have ages of c. 2.2-2.1 and 2.0-1.95 Ga. Lithospheric deformation and magmatism at c. 1.50-1.45 Ga, and Devonian rifting, are also defined by the EUROBRIDGE seismic and gravity models.

The DOBRE project investigated the interplay of geologic and geodynamic processes that controlled the evolution of the Donbas fold belt, Ukraine, as an example of an inverted intracratonic rift basin. A deep seismic reflection profile provides an excellent image of the structure of the Donbas fold belt, which is the uplifted and compressionally deformed part of the late Paleozoic Pripyat-Dniepr-Donets basin. Both the effects of rifting and those of later structural inversion are recognized in the seismic and geologic data. The interpretation of the reflection data shows that the inversion of the Donbas fold belt occurred at the crustal scale as a mega-pop-up, which involved a major detachment fault through the entire crust and an associated back thrust. The DOBREflection image provides a simple concept of intracratonic basin inversion, the crustal pop-up being uplifted and internally deformed. The association of such a structure with inverted intracratonic basins such as the Donbas fold belt implies brittle deformation of relatively cold crust.

No abstract

The southern part of the Eastern European continental landmass consists mainly of a thick platform of Vendian and younger sediments overlying Precambrian basement, referred to as the East European and Scythian platforms (EEP and SP). Some specific geological features, such as the Late Devonian Pripyat-Dniepr-Donets rift basin, the Karpinsky Swell, the Permo(?)-Triassic troughs of the SP, and the deformed belt running from Dobrogea to Crimea and the Greater Caucasus, in which rocks as old as Palaeozoic crop out, form a record of the geodynamic processes affecting this part of the European lithosphere. Hard constraints on the Palaeozoic history of the SP are very sparse. The conventional view has been that the SP is a Late Palaeozoic orogenic belt. However, it is shown that the few available data are also consistent with an alternative interpretation in which it is the thinned margin of the Precambrian continent, reworked by Late Palaeozoic-Early Mesozoic rifting events. The geodynamic setting of the margin is classically reported as one of active convergence throughout the Late Palaeozoic and Early Mesozoic, with subduction of the Palaeotethys Ocean beneath Europe. Actually, there are no direct observations constraining the polarity of Palaeotethys subduction in this area although indirect evidence is not inconsistent with the conventional model. In such a case, the sedimentary-tectonic record of the SP suggests that convergence during the Permo-Triassic(?) and certainly during the Early and Mid-Jurassic was oblique. An Eo-Cimmerian (Late Triassic-Early Jurassic) event is widespread and implies a tectonic compressional regime with systematic inversion of most sedimentary basins. There is also a widespread unconformity at the end of the Mid-Jurassic and in the Late Jurassic. These can be interpreted as indicators of compressional tectonics; however, nowhere is there evidence of intense shortening or other orogenic processes. A revised tectonic model is proposed for the area but, given the degree of uncertainty characterizing the geology of this area, it is best considered as a basis for further discussion.

No abstract

The Palaeozoic to recent evolution of the Tethys system gave way to the largest mountain chain of the world extending from the Atlantic to Pacific oceans -the AlpineHimalayan Mountain chain, which is still developing as a result of collision and northwards convergence of continental blocks including Apulia in the west, the Afro-Arabian Plate in the middle and the Indian Plate in the east. This Special Publication addresses the main problems of the middle part of this system incorporating the Balkans, Black Sea and Greater Caucasus in the north and the Afro-Arabian Plate in the south. Since the Early Mesozoic a number of small to large scale oceanic basins opened and closed as the intervening continental fragments drifted northwards and diachronously collided with and accreted to the southern margin of the Eurasian Plate. Despite the remarkable consequences of this, in terms of subduction, obduction and orogenic processes, little is known about the timing and palaeogeographic evolution of the region. This includes the amounts of shortening and interplay between synconvergent extension and compression, development of magmatic arc and arc-related basins and the timing and mechanism of their deformation. The chapters presented in this Special Publication present new information that help to fill some of the gaps of the puzzle.

No abstract

Мета. Метою роботи є представити напрацьовані нами важливі методико-апаратурні розробки, спрямовані на підвищення глибинності, чутливості та точності моніторингових і нафтогазопошукових свердловинних геотермічних досліджень. Методика. Методика містить аналіз низки методико-апаратурних факторів, що впливають на глибинність, чутливість і точність свердловинних геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної апаратури з кварцовим термочастотним сенсором і відповідні методико-апаратурні розробки для підвищення цієї глибинності, чутливості і точності. Результати. Аналіз результатів проведених нами раніше свердловинних геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної апаратури з кварцовим термочастотним сенсором показав, що разом з високою загальною чутливістю і точністю розробленої апаратури наявні обмеження її глибинності через недостатню герметичність зонда під час роботи у свердловинах на великих глибинах за чинних там високих гідростатичних тисків рідини, що заповнює свердловину. Тому першочергово вдосконалено конструкцію зонда з метою забезпечення його надійної роботи на великих глибинах. Також наявне обмеження глибинності (зокрема, допустимої довжини каротажного кабеля) свердловинних досліджень за " прямої" передачі результатів вимірювань цим кабелем через велике загасання сигналу на робочій частоті високочастотного кварцового термочутливого сенсора. Тому робочу частоту каналу передачі результатів кратно знижено через використання цифрового дільника частоти. Спостерігається також вплив на ці результати низки методикоапаратурних факторів, що погіршують їхню якість, особливо, при відстежуванні швидких змін температури у свердловині під час її термопрофілювання (високошвидкісного термокаротажу) або режимного моніторингу. Це, зокрема, теплова інерційність свердловинного зонда. Для нейтралізації впливу цієї інерційності проведено її дослідження і запропоновано спосіб редукції її впливу шляхом введення відповідних таймінгозалежних температурних поправок. Проведено термопрофілювання низки гідротермальних свердловин заходу України і отримані результати відкоректовано з урахуванням перелічених поправок. Розроблено методику виявлення і врахування метеотемпературних впливів на результати сейсмопрогностичних моніторингових досліджень за даними геотермічного моніторингу масивів порід. Її представлено на прикладі виділення на фоні сезонних термопружних деформацій малоамплітудного деформаційного провісника місцевого закарпатського землетрусу. Наукова новизна. Досягнуто підвищення чутливості і точності моніторингових та нафтогазопошукових свердловинних геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної геотермічної апаратури з кварцовим термочастотним сенсором, шляхом, зокрема, дослідження, визначення і врахування таймінгових температурних поправок ("інтервальних зміщень") і поправок за теплову інерційність свердловинного зонда. Детально досліджено температурні профілі ряду гідротермальних свердловин заходу України і встановлено особливості зміни в них температур з глибиною. За ...