У статті розглянуто первинний досвід проведення дистанційних онлайн-семінарів на кафедрі хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією ім. Л. Я. Ковальчука. Аналіз проведеної роботи показав ряд суттєвих переваг та деяких недоліків такої форми навчання. Найбільшою перевагою є можливість персонального мультимедійного доступу до пропонованих матеріалів під час семінарського онлайн-обговорення теми заняття. Використання чату програм дозволяє студентам інтерактивно брати участь у дискусії, ставити питання, а також викладачеві робить можливим надавати доступ до файлів, протоколів лікування та поширювати посилання на інтернет-ресурси, актуальні для заняття. Явним суттєвим недоліком проведення онлайн-семінару залишається відсутність можливості виконувати практичні та комунікативні навички роботи біля ліжка хворого. Проведення дистанційних онлайн-семінарів може бути окремим  пунктом у забезпеченні якості надання освітніх послуг в умовах пандемії для вищих медичних шкіл України.

Мета дослідження – акцентувати увагу на важливості оволодіння практичними навичками в процесі навчання студентів-медиків.Матеріали та методи дослідження. Аналіз літературних джерел та власного досвіду роботи за методикою “єдиного дня” з використанням матрикула практичних навичок.Результати й обговорення. Методика “єдиного дня” значно розширила можливості навчального процесу в клініках та дозволила пристосовувати його до роботи спеціалізованих хірургічних відділень. На кафедрі хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені професора Л. Я. Ковальчука ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України” практичні заняття включають оволодіння студентами спеціальними навичками обстеження, постановки діагнозу та визначення лікувальної тактики у хворих з різною хірургічною патологією. Студенти беруть участь в інструментальних і апаратних методах обстеження одного із пацієнтів відділення за темою заняття, а також у діагностично-лікувальних процедурах. Протягом заняття викладач приймає практичні навички, які включені у матрикули практичних навичок та є складовою частиною комплексної підготовки студентів.  Висновки. Десятирічний досвід застосування даної методики проведення занять дозволив підвищити ефективність навчального процесу. Студенти мають змогу отримати не лише теоретичну підготовку, а й в обов’язковому  порядку оволодіти практичними навичками, що  сприяє поліпшенню розуміння та засвоєння матеріалу, розвитку клінічного мислення.

Мета роботи – акцентувати увагу на етапності практичної підготовки студентів на кафедрі хірургії. Основна частина. Належне оволодіння фундаментальними клінічними знаннями на одному етапі впливає на формування комплексного бачення проблеми на наступних. На кафедрі хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією імені професора Л. Я. Ковальчука ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України” практичні заняття включають оволодіння студентами спеціальними навичками обстеження, постановки діагнозу та визначення лікувальної тактики у хворих з різною хірургічною патологією на основі отриманих теоретичних знань. Студенти мають змогу оволодіти практичними навичками поетапно, відповідно до рівня складності, що сприяє поліпшенню розуміння та засвоєння матеріалу, розвитку клінічного мислення та навиків. Висновки. Етапність практичної підготовки студентів на кафедрі хірургії дозволила підвищити ефективність навчального процесу. Студенти мають змогу оволодіти практичними навичками синхронно з отриманими теоретичними знаннями, що сприяє поліпшенню розуміння та комплексному засвоєнню матеріалу, розвитку клінічного мислення та навиків.

Мета роботи – поділитися досвідом організації навчального процесу на кафедрі хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського на засадах особистісно-орієнтованого підходу.Основна частина. Особистісно-орієнтований підхід у педагогіці покликаний забезпечити максимально широкі можливості для всебічного розвитку особистості студента. Виходячи із вищенаведеного, сучасна вища освіта передбачає фундаментальну практично-професійну підготовку та всебічний розвиток цілісної, соціально адаптованої особистості.Дидактичні засади організації навчального процесу в нашому закладі визначають внутрішні університетські нормативні документи. Кафедрою хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука складено робочі програми на четвертий, п’ятий та шостий курси медичного університету, якими передбачено структурування предмета на практичну та теоретичну частини, розподіл годин на практичні заняття та самоопрацювання. Організація навчання за методикою “Єдиного дня” дозволяє приділити достатньо часу спілкуванню викладача з кожним студентом академічної групи, адже 6 годин виділені на проведення заняття з однією групою. Практична робота, проведена “біля ліжка хворого”, можливість с пілкування з пацієнтом, можливість брати участь у всіх етапах госпіталізації хворого та у всіх етапах його лікування, а також відвідування бібліотеки, комп’ютерного класу кафедри під час години самостійної роботи студентів, семінарське обговорення та контроль знань дають можливість повноцінно закріпити матеріал студенту й оцінити рівень його знань викладачем.Висновок. Дидактичні форми організації викладання дисципліни “Хірургія”  кафедрою хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського відповідають принципу особистісно-орієнтованого підходу у вищій медичній освіті та не тільки забезпечують формування професійних компетенцій, передбачених чинними галузевими стандартами, але й сприяють всебічному розвитку особистості майбутнього лікаря.

Гострий панкреатит – одне з найтяжчих ургентних хірургічних захворювань. У близько чверті хворих розвиваються його некротичні форми з високим рівнем летальності. Тому нашою метою було покращення результатів хірургічного лікування хворих із гнійно-септичними ускладненнями некротичного панкреатиту шляхом застосування мініінвазивних (щадних) операційних втручань. Проведено аналіз комплексного лікування 37 хворих на гострий некротичний панкреатит у період гнійно-септичних ускладнень із поширенням гнійних періпанкреатичних запливів у заочеревинний простір. Після верифікації локалізації поширення запливу під контролем ультразвукового апарата методом “вільної руки” вводили троакар. Відстань до вогнища складала від 4 до 12 см. Виконували дренування рідинного утвору, гнійника з введенням у його порожнину дренажної трубки “нелотон” діаметром 12 Fr. При неефективності дренажної функції даного діаметра в 17 (46 %) пацієнтів вводили дренаж діаметром 20 Fr. При використанні даної методики спостерігали покращення її евакуаторної спроможності з відходженням секвестрів великого розміру. Це дозволило зменшити прояви інтоксикаційного синдрому, синдрому системної запальної відповіді та запобігти повторним лапаротомним операційним втручанням.