No abstract

Introduction:Chronic manganese (Mn) exposure is a health hazard associated with the mining and processing of Mn ores. Children living in an area with increased environmental exposure to Mn may have symptoms of chronic toxicity that are different from adults who experience occupational exposure. The aim of the study was to compare health outcomes in a pediatric population living near open Mn mines with a group of children from a reference area and then to develop and implement preventive/rehabilitation measures to protect the children in the mining region.Methods:After environmental assessment, a group of 683 children living in a Mn-rich region of Ukraine were screened by clinical evaluation, detection of sIgA (37 children), micronucleus analysis (56 children), and hair Mn content (166 children).Results:Impaired growth and rickets-like skeletal deformities were observed in 33% of the children. This was a significantly higher percentage than in children in the reference region (15%). The children from the Mn-mining region also had increased salivary levels of immunoglobulin A (104.4±14.2 mcg/ml vs. 49.7±6.1 mcg/ml among the controls (p<0.05), increased serum alpha 1 proteinase inhibitor levels (4.93±0.21 g/l compared with 2.91±0.22 g/l for controls; p<0.001) and greater numbers of micronuclei in the mucous cells of the oral cavity (0.070±0.008 vs. 0.012±0.009, p<0.001).Conclusions:These findings indicate the deleterious health consequences of living in a Mn-mining area. Medical rehabilitation programs were conducted and produced positive results, but further validation of their effectiveness is required. The study provided background information to formulate evidence-based decisions about public health in a region of high Mn exposure.

The challenges of society have made adjustments to the medical education system of Ukraine. In the conditions of the pandemic of the coronavirus infection COVID-19 and the introduced martial law throughout the territory of Ukraine, distance learning (DL) turned out to be the only possible form of the educational process. The purpose of the study was to study the peculiarities of teaching the discipline "Propaedeutics of Pediatrics" in the conditions of the National Academy of Sciences. The process of DL at the Department of Propaedeutics of Childhood Diseases of the Dnipro State Medical University (DSMU) took place using the MOODLE electronic portal, the Google Meet video service, the YouTube platform, the website and the electronic magazine of the Dnipro State Medical University. An anonymous survey of 210 third-year students was conducted regarding their attitude and degree of satisfaction with the educational process at the Department of Propaedeutics of Childhood Diseases using educational distance technologies. As the results showed, the majority of the interviewed students are completely satisfied with the process of DL. However, when choosing a form of education, preference is still given to the classroom format of education. Among the advantages of DL, students noted the saving of time and financial costs for moving between buildings and clinical bases, the comfort of studying in a home environment, the possibility of studying at any convenient time, the availability of information resources, and the possibility of re-processing complex material. However, the biggest drawback of the DL was the lack of opportunity to work with the patient and master practical skills. So, DL, like any other method of teaching and learning, has its advantages and disadvantages. But currently existing technologies of medical education with the help of modern digital platforms, high-quality content filling of educational web resources, introduction of an effective system of quality control of acquired knowledge make it possible to adapt to the new realities of the educational process and ensure consistently high quality of medical education

медична академія МОЗ України», м. Дніпро, 2 Запорізький державний медичний університет, Україна A-концепція та дизайн дослідження; B-збір даних; C-аналіз та інтерпретація даних; D-написання статті; E-редагування статті; F-остаточне затвердження статті Мета роботи-оцінити інформативність використання водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою серед дітей раннього віку та їхніх матерів для діагностики лактазної недостатності, визначити взаємозв'язок результатів тесту з проявами функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Матеріали та методи. 32 дітям віком від 1 місяця до 2 років із різними проявами функціональних гастроінтестинальних розладів виконали водневий дихальний тест (ВДТ) із навантаженням харчовою лактозою, дослідження генетичного маркера С(-13910)Т гена МСМ6 шляхом букального зіскребу, мікробіологічне дослідження калу. ВДТ виконували і в матерів обстежених дітей. Результати. У 18,8 % дітей ВДТ виявився позитивним (лактазна недостатність-ЛН), у 31,2 %-сумнівним (синдром надлишкового бактеріального росту в кишківнику-СНБРК). Серед матерів дітей, яких обстежили, позитивні результати ВДТ отримали в 43,7 % випадків, сумнівні-у 9,4 %. Максимальний рівень водню в дітей із ЛН-45,5 (40,0-53,0) ppm-зафіксовано на 180 (150-180) хв, що вірогідно пізніше, ніж у дорослих. Дослідження мікробіоти кишківника дітей показало зниженняt кількості біфідо-та лактобактерій у 43,8 % випадків і збільшення на цьому тлі умовно патогенної флори в 93,8 %:

ÂâåäåíèåС проблемой длительного кашля у детей, или рецидивирующего бронхообструктивного синдрома, при котором традиционная терапия малоэффективна, педиатры в своей практике сталкиваются достаточно часто. По статистике, примерно в 30 % случаев причиной этому является микроаспирационный синдром. Аспирация ведет к химическому повреждению слизистой оболочки бронхов, развитию бронхоспазма, размножению бактериальной флоры (нередко кишечной), развитию бронхита [1,2]. Аспирационный (ингаляционный) бронхит -сборное понятие, которое объединяет Êë³í³÷íà ïåä³àòð³ÿ / Clinical Pediatrics ® различные формы патологии бронхов, возникшие на почве аспирации жидкостей (при аспирации твердых предметов принято говорить об инородных телах трахеи и бронхов). У детей чаще всего наблюдается систематическая (привычная) аспирация пищи, приводящая к развитию затяжного или рецидивирующего бронхита, нередко осложняющегося пневмонией. Случайная острая аспирация небольшого количества жидкости обычно ведет к развитию приступа кашля, удаляющего аспирированный материал [3,4].Причины аспирации у детей многообразны. Чаще всего имеет место нарушение акта глота-УДК 616-089. 816-008.6:616.233-007.272-008.6 ÌÈÊÐÎÀÑÏÈÐÀÖÈÎÍÍÛÉ ÑÈÍÄÐÎÌ Â ÏÐÀÊÒÈÊÅ ÏÅÄÈÀÒÐÀ: ñîâðåìåííûå îñîáåííîñòè è ðîëü â ôîðìèðîâàíèè áðîíõîîáñòðóêòèâíîãî ñèíäðîìà Резюме. В статье приведены данные по исследованию распространенности синдрома микроаспирации среди детей раннего возраста, которые находились в городском детском пульмонологическом отделении по поводу затяжного течения обструктивного бронхита. Была изучена структура причин микроаспирации у детей раннего возраста (2010-2015 гг.). Выделены наиболее значимые причины возникновения микроаспирационного синдрома в зависимости от возраста детей. Для более эффективного сбора анамнеза использовали модифицированный опросник для родителей. В группе риска по наличию микроаспирационного синдрома в первую очередь находятся дети с перинатальным поражением центральной нервной системы, рожденные раньше срока, с морфологическими и физиологическими дефектами носоглотки, с мышечной дистонией. Проявлением микроаспирации могут быть частые срыгивания, рвота во время кашля, вытекание пищи через нос, связь приступов кашля с кормлением, усиление или появление кашля в положении лежа, приступы ночного кашля или удушья, длительное сохранение покашливания после приступа. Педиатрам рекомендуется внимательно наблюдать за детьми во время каждого кормления, так как дисфагия может быть непостоянной. Микроаспирационный синдром является сложным в диагностике и требует комплексного подхода, чаще всего диагностические манипуляции носят инвазивный характер. Своевременная диагностика и лечение микроаспирационного синдрома позволят снизить уровень респираторной заболеваемости у детей раннего возраста и уменьшить продолжительность течения обструктивных бронхитов. Ключевые слова: микроаспирация; бронхит; дети © «Здоровье ребенка», 2016

No abstract

No abstract

У статті розглянуті питання проведення антибактеріальної терапії у дітей із гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ): обґрунтованість призначення, вибір стартового антибіотика і методики терапії. Наведено аналіз 369 історій хвороби дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу гострих респіраторних вірусних інфекцій, бронхітів і пневмоній. Відзначено, що у третини дітей із ГРЗ призначення антибактеріальної терапії було необґрунтованим і передчасним. Як стартовий антибіотик при терапії ГРЗ домінують цефалоспорини II і III поколінь. Виявлено нечасте використання тактики ступеневої терапії і переважно парентеральне призначення антибіотиків.