No abstract

In this thesis the features of rheological behavior of ultrasonic-activated water dispersions of montmorillonite in the presence of surfactants of anionic and non-ionic type are considered. It was determined that the strength of coagulation structure changes depending on the type of surfactant.

Об'єктом дослідження є метод синтезу наночастинок діоскиду кремнію, а саме метод Штобера. Синтез частинок за допомогою Штобер-процесу є прикладом золь-гель методу-одного з найбільш практичних і регульованих способів отримання наночастинок регульованого розміру, форми і морфології. Метод Штобера є класичним підходом до синтезу наночастинок діоксиду кремнію, проте в існуючих роботах відсутній систематичний підхід до встановлення зв'язку між такими параметрами реакції, як концентрації компонентів, температура і час проведення процесу. В ході дослідження використовувалися різні види інформаційного пошуку і вивчення інформації. В результаті роботи отримано огляд, який здатний вирішити завдання систематизації впливу зазначених параметрів в умовах Штобер-процесу. Розглянуто способи регулювання розмірів частинок кремнезему, а саме зміна: температури в досить широкому діапазоні від 5 °С до 65 °С; концентрації TEOS/H 2 O/NH 3 ; кількості і термодинамічної якості розчинника, а також вплив часу проведення реакції. Вплив зазначених параметрів розглядається не тільки з точки зору зміни окремого параметра, а й в комплексі з іншими. Встановлено закономірності зміни діаметра частинок для головних умов синтезу. Показано шляхи синтезу частинок методом Штобера від сотень нанометрів до мікрометрів. Показано, що для синтезу частинок з мінімальними розмірами необхідним буде зниження концентрації реагуючих компонентів: TEOS, H 2 O і NH 3. Це дозволяє знизити швидкість процесів гідролізу і конденсації, а також розчинність проміжного [Si(OC 2 H 5) 4-X (OH) X ], що визначає відсутність перенасичення в процесі зародкоутворення. Визначальними факторами такого зниження є підвищена температура синтезу і використання більш полярних розчинників. Результати роботи можуть бути використані для управління синтезом наночастинок діоксиду кремнію для різних застосувань-від каталітичних систем до функціональних наповнювачів матеріалів і, зокрема, створення супергідрофобних структур. ключові слова: метод Штобера, наночастинки діоксиду кремнію, регулювання розміру наночастинок, золь-гель процес.

No abstract

The design processes of composite materials require considering the surface energy of the phases. The choice of a series of test fluids to determine surface energy in the framework of the Zisman and Owens-Wendt models sometimes causes difficulties in the interaction of these fluids – dissolution or swelling of the substrate. The minimum number of test fluids is two, but more is used to increase accuracy. The use of mixed solvents allows to increase the number of experimental points, as well as to more accurately adjust the polarity of the medium, which is essential in determining the surface energy of substances that are unstable to the action of many solvents. The paper considered the possibility of using a mixture of a pair of test liquids that do not interact with the material and factors that may limit the accuracy of the determination. Also, on the example of stearic acid illustrates the process of determining surface energy by this method. Polypropylene and polycarbonate were chosen to determine the surface energy in the Owens-Wendt model. Test liquids used included water, ethylene glycol, dimethyl sulfoxide, ethanol, cyclohexane, glycerol and tetrahydrofuran. As a result, the use of a mixed solvent to determine the surface energy of polymers can increase the accuracy of the method by increasing the number of experimental points on the Owens-Wendt graph. Increase of the experimental points area, however, is limited to the points of individual solvents of the mixture, and the uncovered part of the graph needs to be corrected to reduce the error. It is shown that the use of only mixed solvents is inefficient due to the restriction of the zone of variability by the area between the coordinates of the individual solvents of the mixture. It has been shown that when determining the surface energy of materials that are not resistant to solvents, the accuracy can be increased by using mixed solvents, but this requires balancing the measurement range.

No abstract

No abstract

No abstract