У статті розглядаються актуальні питання формування комплаєнсу (прихильності) до лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС). Оцінюється необхідність взаємодії лікарів і пацієнтів при вирішенні проблем, пов'язаних із недостатнім комплаєнсом до проведеної медикаментозної терапії. Мета – проаналізувати прихильність до лікування (комплаєнс) в амбулаторних умовах у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця та шляхи її підвищення. Матеріал і методи. Обстежено 182 пацієнти, які побували на прийомі у сімейного лікаря або кардіолога. Усіх обстежених поділили на 2 групи. Пацієнтам 1 групи – із низькою прихильністю до лікування – проводили стандартний амбулаторний моніторинг артеріального тиску з періодичними оглядами у первинному центрі медико-санітарної медичної допомоги, а також застосовували метод автоматичного щоденного телефонного нагадування щодо необхідності регулярного приймання ліків. Пацієнтам 2 групи – із високим комплаєнсом до лікуванння – телефонних нагадувань не проводили. Прихильність до терапії оцінювали за допомогою спеціалізованого опитувальника Моріски–Гріна. Результати. Оцінка динаміки комплаєнсу на початку дослідження, через 1 та 2 місяці показала, що кількість прихильних до терапії пацієнтів збільшилася як у групі з телефонним нагадуванням, так і в групі пацієнтів без нагадування. Аналіз балів за тестом Моріски–Гріна показав, що комплаєнс у 1 групі мав значно кращу динаміку. Наприкінці всього періоду спостереження відмічено достовірне зниження рівня артеріального тиску в обох групах, однак ступінь зниження був вираженішим у пацієнтів 1 групи. Висновок. Отримані дані дослідження спонукають зробити висновок про те, що застосування телефонних нагадувань дозволяє достовірно підвищити прихильність до терапії у пацієнтів із ГХ та ІХС.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»РЕЗЮМЕ. Застосування альфа-ліпоєвої кислоти (α-ЛК) у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) із діабетичною полінейропатією нижніх кінцівок (ДПНК) значно підвищує кисневе забезпечення периферійних тканин.Метою роботи було підвищити ефективність комплексного лікування ДПНК у хворих на стабільну ІХС із супутнім ЦД 2 типу.Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на стабільну ІХС із супутнім ЦД 2 типу, ускладненим ДПНК. Проведено ехокардіоскопію, оцінку неврологічних симптомів, дослідження чутливостей, а також оцінку параметрів оксигенації артеріальної і венозної крові. Усі хворі отримували стандартну терапію стабільної ІХС та α-ЛК у добовій дозі 600 мг/добу протягом 1 місяця.Результати. Комплексне застосування α-ЛК із стандартною терапією стабільної ІХС значно покращує неврологічну симптоматику ДПНК та кисневе забезпечення тканин нижніх кінцівок.КЛЮЧОВІ СЛОВА: стабільна ішемічна хвороба серця; діастолічна дисфункція лівого шлуночка; цукровий діабет 2 типу; діабетична полінейропатія нижніх кінцівок; оксигенація артеріальної та венозної крові; альфа-ліпоєва кислота.Вступ. Поширеність стабільної ішемічної хво-роби серця (ІХС) серед дорослого населення України складає близько 24 %, а серед осіб пра-цездатного віку -близько 10 % [1]. Окрім того, впродовж останніх років зростає і частота поєд-наного перебігу ІХС із супутнім цукровим діабе-том (ЦД) 2 типу, оскільки серцево-судинні захво-рювання і летальність, насамперед внаслідок ІХС, в групі пацієнтів із ЦД 2 типу вищі у 2-5 разів [4].Ураження периферійної нервової системи, як хронічне ускладнення ЦД, трапляється у 40-60 % випадків і проявляється у вигляді діабетичної по-лінейропатії нижніх кінцівок (ДПНК) [3, 6]. При вперше виявленому ЦД 2 типу ДПНК діагносту-ється у 15,3 % випадків, при тривалості ЦД від од-ного до п'яти років -у 34,2 % хворих, при «стажі» ЦД 5-10 років -у 55,4 %, а при тривалості захво-рювання понад 10 років частота полінейропатії сягає 76,9 % [1,7].Відомо, що в ефективності транспортування кисню до периферійних тканин організму та його компенсаторній спроможності провідна роль на-лежить функціональній здатності серцево-судин-ної системи, її систолічній та діастолічній функці-ям [2]. Проте на сьогодні недостатньо даних щодо особливостей цих порушень при поєднанні ста-більної ІХС із ЦД 2 типу, тому пошук відповідної медикаментозної корекції кисневого забезпечен-ня периферійних тканин при коморбідності ІХС та ЦД 2 типу є актуальною темою.Матеріал і методи дослідження. Обстеже-но 54 хворих на стабільну ІХС із діастолічною дис-функцією лівого шлуночка (ДДЛШ) та супутнім ЦД 2 типу. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб, зіставних з обстеженими хворими за віком та статтю. Крім загальноклінічних мето-дів обстеження кардіологічних та ендокриноло-гічних хворих усім пацієнтам було проведено дво-вимірну ехокардіоскопію в В-режимі з аналізом показників ДДЛШ, оцінку неврологічних симпто-мів як за окремими симптомами, так і за сумою балів за шкалою NDS (Ne...
За даними досліджень та епідеміологічними даними більше половини населення планети інфіковані Helikobakter pilori (HP). Інфекція HР часто є безсимптомною, лише у частини інфікованих (10–15 %) з часом виникають симптоми хронічного гастриту, ВХШ та ВХ ДПК, розвивається рак шлунка, а патогенетичною передумовою усунення НР є ефективна антигелікобактерна терапія (АГБТ), яка є первинною профілактикою раку шлунка. Мета дослідження – визначити ефективність десятидобової послідовної схеми АГБТ у складі інгібітора протонної помпи (ІПП), а також кларитроміцину, амоксициліну в класичних дозах та ІПП, кларитроміцину, амоксициліну та «Де-нолу» при пептичних виразках дванадцятипалої кишки, асоційованих з H. рylori, в менших дозах та з 4-разовим прийомом, й провести порівняльну її оцінку. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебували 25 хворих віком від 18 до 64 років з НР(+) виразкою дванадцятипалої кишки. Усім пацієнтам проводили ендоскопічне дослідження для верифікації виразкової хвороби, гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки (СО) антрального відділу шлунка та діагностику НР імуноферментним методом. 1 група (n=10) отримувала стандартну потрійну терапію, рекомендовану Маастрихт IV: ІПП + кларитроміцин у дозі 500 мг двічі на добу + амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом 10 днів; 2 група (n= 15) – ІПП + кларитроміцин у дозі 250 мг 4 рази на добу + амоксицилін у дозі 500 мг 4 рази на добу протягом 10 днів; вісмуту субцитрат колоїдний у дозі 120 мг 4 рази на добу. Результати. В усіх пацієнтів після лікування відмічали рубцювання виразок, значне зменшення проявів гастриту, яке проявлялось незначною гіперемією у половини пацієнтів першої групи та у двох пацієнтів другої групи. Гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка підтвердило наявність у частини пацієнтів НР-інфекції. Контрольне дослідження на НР проводили через 6 місяців за допомогою імуноферментного методу. У контрольній групі НР виявлено у 4 (40 %) пацієнтів, в основній – у 3 (20 %). Висновки. Застосування стандартної потрійної терапії ІПП + кларитроміцин у дозі 500 мг двічі на добу + амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом 10 днів не забезпечує повної ерадикації НР та не усуває гістологічної картини гастриту. Прийом колоїдного вісмуту, антибактеріальних препаратів амоксициліну та кларитроміцину у меншій дозі із частішим прийомом (4 рази на добу) забезпечив кращу санацію від НР-інфекції та відновлення гістологічної структури слизової оболонка шлунка, мабуть, через постійнішу й тривалішу антимікробну дію, а також не збільшив вартості лікування, що необхідно довести у подальших дослідженнях.
Background. as it is established that diabetes mellitus causes metabolic disturbances of all types (first of
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.