Despite the increased incidence and severity of acute rejection with belatacept in Phase II and III studies, a better preservation of GFR and reduced incidence of chronic allograft nephropathy was observed as compared with CNIs. Patient and graft survivals were similar over 3- and 5-year follow-up post-transplantation. Incidence of adverse events were similar between the groups, but the risk of post-transplant lymphoproliferative disorder, predominantly involving CNS, was higher in Epstein-Barr virus seronegative recipients on belatacept, especially with a more intensive regimen. CV and metabolic end points were more favorable in belatacept versus CNI groups with similar incidences of diabetes after transplantation. Belatacept seems to be a promising drug for the future, but long-term outcomes are awaited.

The wood of the common oak (Quercus robur L.) has high mechanical strength, elasticity and resistance to fracture. However, constitutional stability is not always able to provide the plants with reliable protection from wood-decay fungi, and the initial stages of biodegradation are difficult to determine. Therefore, this study concerns research on appropriate biochemical markers for early diagnostics of wood defects. The total content of phenolic compounds in leaves and wood was determined by a spectrophotometer Optizen Pop using Folin & Ciocalteu’s phenol reagent; the flavonoid content in leaves – by adding solutions of aluminum chloride and sodium acetate to methanolic extracts; catechins content – by the reaction with vanillin reagent; the concentration of phenolic antioxidants – by Brand Williams; chlorophyll and carotenoids’ contents in leaves – by the formula for methanol extracts; the qualitative composition of phenolic compounds – by high performance liquid chromatography and highly effective thin-layer chromatography. During the planned felling of oak trees on the territory of the Boyar Forest Research Station, trees were found with signs of brown streak and biodestruction of wood. Brown streak in wood is caused by a polycondensation of phenolic compounds, which are deposited on the internal surfaces of tracheal elements. In cases of an increase in the total amount of oxidized polyphenols, the cell walls are also stained. Active oxidation processes in wood have a systemic nature for the plants and affect the physiological state of the assimilation apparatus. We determined that in leaves of the trees with signs of brown streak the total phenol content increases in comparison with the control by 1.6 times, as well as flavonoid and catechin content. Our research has shown that the complex of plastid pigments in common oak leaves does not significantly change in the early stages of destructive processes. Increase of brown streak and appearance of rot in wood are associated with slight increase in chlorophyll a to b ratio in leaves. Chromatographic profiling of the leaves showed that the presence of brown streak changes the content of individual phenolic compounds. The trees with brown rot have more substances with UV spectrum characteristic for kaempferol glycosides compared to the control. The results have shown that the biochemical profiles of the trees with signs of brown streak and brown rot differ from the control by the composition of low and medium polar compounds. The absence or presence of some individual phenolic components and their ratio in the leaves are considered as biochemical markers of hidden wood defects.

We were unable to find any adverse consequences of use of IV iron when used to treat anemia in patients with AKI in regard to recovery of AKI or mortality even in patients with a diagnosis of sepsis. Consideration of preemptive use of IV iron in AKI with severe anemia is warranted to determine if this would reduce RBC transfusion.

Товарна структура запасів є важливою таксаційною характеристикою господарського значення деревостанів і враховується під час визначення суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як основної частки лісового доходу, обґрунтування віку головного рубання, вибору головної породи, визначення ефективності лісогосподарських заходів, економічних розрахунків з оцінки ефективності лісовирощування, оцінки раціональності розкряжування стовбурів дерев на ділові сортименти, планування постачання лісоматеріалів від заготівельників до споживачів, складання балансів виробництва та низки інших завдань. У роботі описано основні підходи до характеристики деревного запасу за розмірно-якісними категоріями, які діяли в різний час на території України від початку ХХ ст. і до сьогодні. Здійснений аналіз лісовпорядних інструкцій, державних стандартів та робіт науковців, виконаних на підставі польових досліджень товаризації запасу деревостанів, дає змогу зробити висновок, що найзнаковішим є використання класів добротності, якості та товарності деревостанів. Проаналізовано зміни, які відбулися у підходах до класифікації лісоматеріалів за розмірами та якістю під час переходу до нових, гармонізованих з європейськими стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Серед них до найвагоміших можна віднести: збільшення частки ділової деревини у запасі внаслідок зниження вимог до якості деревини; зростання обсягів заготовлених лісоматеріалів, які використовують для технологічного перероблення; запровадження чотирьох класів якості для ділової деревини та виокремлення дров'яної деревини для промислового і непромислового використання; збільшення кількості розмірно-якісних категорій під час класифікації лісоматеріалів (сім класів діаметрів замість трьох); перехід від використання діаметра колоди без кори у верхньому відрізі для визначення об'єму лісоматеріалів до серединного діаметра в корі або без кори; відмова від промислового призначення сортиментів під час їх класифікації на користь розмірно-якісних критеріїв відповідно до потреб споживчого ринку. Також простежено розвиток нормативів з оцінки товарної структури запасів деревостанів і стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Наведено основні чинні нормативні документи, які використовують у практиці ведення лісового господарства під час товаризації запасу.

СЕЛЕКЦІЙНА ОЦІНКА ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ТА ЇХ ПОТОМСТВ ЗА СМОЛОПРОДУКТИВНІСТЮ Результати досліджень плюсових дерев та їх потомства дали змогу встановити комплексне плюсове дерево, яке, окрім високої деревної продуктивності, відзначається високими показниками виділення живиці. Смолопродуктивність цього дерева, яку визначено методом мікропоранень, на 71,6 % перевищила середнє значення в насадженні. А смолопродуктивність його півсібсового потомства на 125-140 % була вищою, порівняно з потомством популяційного збору насіння, а вегетативного -в 2,1-7,0 разів переважала інші потомства. Архіви клонів комплексного плюсового дерева є цінним резервом генетичного матеріалу і можуть бути базою для створення високопродуктивних цільових культур з метою отримання як деревини, так і живиці. В умовах спеціалізованих лісонасінних плантацій, що створені шляхом клонування з плюсових за смолопродуктивністю дерев, можна отримувати насіння в значних обсягах з високими за цією ознакою спадковими властивостями. Ключові слова: смолопродуктивність, сосна звичайна, плюсові дерева, клонове потомство Вступ. Підвищення продуктивності, покращення якісного складу і прискорення росту лісів із широким використанням у лісокультурній практиці селекційно-генетичних методів стає головним завданням і програмою сучасної лісогосподарської діяльності. Селекцію деревних рослин потрібно проводити за комплексом господарсько-цінних ознак, таких як швидкість росту, імунітет проти захворювань і шкідників, стійкість проти несприятливих факторів середовища, якість деревини тощо. Під час селекції сосни звичайної часто не враховують таку 1 ОСАДЧУК Леонід Семенович -завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу, доктор сільськогосподарських наук, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна. Тел.: +38(032)237-10-48. E-mail: leosad@meta.ua 2 ФУЧИЛО Ярослав Дмитрович -дійсний член Лісівничої академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, професор кафедри лісовідновлення та лісорозведення, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна. Тел.: 067-605-91-41. Email: boyarka_nauka@ukr.net fuchylo_yar@ukr.net 3 СБИТНА Маргарита Вікторівна -кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», м. Боярка Київської обл., Україна. Тел.: 096-242-94-51. E-mail: boyarka_nauka@ukr.net 4 ШЛОНЧАК Григорій Андрійович -кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, інженер І категорії ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», с. Лютіж Вишгородського р-ну Київської

No abstract

No abstract

No abstract