Modern reconstructive methods of dentistry (stopping, restoration, and prosthetics with different types of orthopedic constructions) require detailed examination of the anatomical structure of the teeth crowns, especially examination of the knowledge about the relief of masticatory surface. That is why, we conducted a detailed examination of the features of odontoglyphics of molars, according to the sex and determination the odontometrical teeth indices of the citizens of Ternopil region. To achieve the goals, we use the following research methods, such as odontological, odontometrical, and statistical. According to the odontometrical indices of the sizes of the crowns of the molars, women’s processes of reduction are reflected more than men’s. Sex differences of the crown sizes are specially defined on the second upper and second lower molars. In the result of the conducted researches, it was found and theoretically confirmed racial identity of Ternopil and Ternopil region citizens, and it was given the characteristics of the differences of odontometrical indices of molar crowns of males and females. The lore of these characteristics plays a great role in the clinic of prosthetic dentistry.
Кафедра оперативної хірургії та клінічної анатомії (зав.-проф. М.С. Гнатюк) Тернопільського державного медичного університету імені І Я. Горбачевського МОЗ України ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНИХ ЗМІН М'ЯЗІВ ЯЗИКА ПРИ ДЕСКВАМАТИВНОМУ ГЛОСИТІ Резюме. Комплексом морфологічних методів досліджені м'язи язика 30 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розподілені на 2 групи. 1-а група нараховувала 15 тварин, які знаходилися у звичайних умовах віварію, 2-а-15 щурів із змодельованим десквамативним глоситом. Мікротомні зрізи язика фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, толуїдиновим синім. Морфометрично визначали діаметр м'язових волокон, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих структурах, відносні об'єми строми, м'язів, стромально-міоцитарні відношення, відносний об'єм пошкоджених м'язових волокон. Гістологічні препарати досліджували також у поляризованому світлі. Кількісні показники обробляли статистично. Встановлено, що десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців, крім ремоделювання структур слизової оболонки, призводить до морфологічної перебудови м'язів язика, яка характеризується помірною атрофією, порушенням тканинного та клітинного структурних гомеостазів, зростанням відносного об'єму пошкоджених м′язових волокон, дистрофією, некробіозом та контрактурними пошкодженнями їх, інфільтрацією і склерозуванням. Ступінь ремоделювання м'язів язика домінував у верхньому поздовжньому м'язі. Ключові слова: десквамативний глосит, м'язи.
Десквамативний глосит нерідко зустрічається у клініці, а його діагностика нелегка. При ньому змінюється структура язика і важливу роль при цьому відіграє його артеріальне русло, яке при вказаній патології досліджено недостатньо. Мета дослідження – морфометрично вивчити вікові особливості структурної перебудови артерій язика при десквамативному глоситі. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша нараховувала 15 інтактних тварин віком 8 місяців, друга – 15 щурів віком 24 місяці, третя – 15 тварин віком 8 місяців із десквамативним глоситом; четверта – 15 24-місячних щурів із десквамативним глоситом. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 2 тижні від початку досліду. З язика виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій середнього (51–128 мкм) та дрібного (26–50 мкм) калібрів, при якій вимірювали зовнішній, внутрішній діаметри, товщини медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Керногана, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що артерії дрібного калібру язика при десквамативному глоситі змінювалися у більшому ступені порівняно з артеріями середнього калібру. Внутрішній діаметр артерій дрібного калібру в третій групі щурів зменшився на 8,8 %, а у четвертій групі – на 11,9 % (р<0,001), товщина медії відповідно зросла на 7,8 та 8,2 % (р<0,001), а товщина адвентиції – на 25,6 і 68,1 % (р<0,001). Індекс Керногана артерій дрібного калібру при десквамативному глоситі у спостереженнях третьої групи зменшився на 21,6 %, а у дослідних тварин старшої вікової групи – на 26,7 % (р<0,001). Звуження просвіту даних артерій, потовщення їх стінки, виражене зменшення індексу Керногана свідчили про суттєве зниження пропускної здатності досліджуваних судин та погіршання кровопостачання органа. При десквамативному глоситі висота ендотеліоцитів артерій язика дрібного калібру в тварин третьої групи зменшилася на 4,6 %, а в четвертій групі щурів – на 5,6 % (р<0,01). Діаметри ядер досліджуваних клітин у даних експериментальних умовах майже не змінювалися, проте порушувалися у них ядерно-цитоплазматичні відношення. Так, у третій групі спостережень вказаний морфометричний параметр зріс на 8,9 %, четвертій групі – на 12,6 % (р<0,05). Необхідно зазначити, що зміни ядерно-цитоплазматичних відношень в ендотеліоцитах артерій свідчили про порушення структурного клітинного гомеостазу. В третій групі спостережень відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів із вираженою статистично достовірною різницею (р<0,001) зріс у 6,6 раза, а в четвертій групі – у 7,36 раза (р<0,001). Проведені дослідження та отримані результати свідчать, що десквамативний глосит призводить до вираженої структурної перебудови артерій язика, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням пропускної здатності, порушенням клітинного структурного гомеостазу та зростанням відносних об’ємів ушкоджених ендотеліоцитів. Більш виражені структурні зміни при десквамативному глоситі виявлені в артеріях дрібного калібру язика та у тварин старшої вікової групи. Висновки. Десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців супроводжується вираженою структурною перебудовою артерій язика, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням пропускної здатності судин, порушенням клітинного структурного гомеостазу, ушкодженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа. Більш виражені структурні зміни при десквамативному глоситі виявлені в артеріях язика дрібного калібру та в дослідних тварин старшої вікової групи.
The structural and functional features of the tongue attract the attention of researchers who are often interested in the peculiarities of the structural organization of its arterial bed, which plays an important role in blood supply and morphogenesis of the organ in various injuries. The aim of the research was to study the age-specific features of remodeling of tongue arteries in the experimental animals. The materials of the study were the arterial vessels of the tongue of 30 laboratory albino male rats, which were under normal vivarium conditions. The test animals were divided into two groups. The 1st group consisted of 15 intact, practically healthy animals at the age of 8 months, the 2nd -15 intact rats at the age of 24 months. The euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting under conditions of thiopental-sodium anesthesia. The pieces were cut from the middle part of the tongue and fixed in a 10% neutral solution of formalin. The indicated pieces of tongue were carried out through the ethyl alcohol of increasing concentration and placed in paraffin blocks. After deparaffinization microtome sections 5-7 microns thick were stained with hematoxylin-eosin, by van Gizon, Mallory, Weigert, and toluidine blue. The morphometry of the arteries of the middle (external diameter 51-125 microns) and small calibers (outer diameter – 26-50 microns) of the tongue was carried out. The morphometry of the arteries of the tongue was determined by their external and internal diameters, the thickness of the mediums and adventitia, the height of the endothelial cells, their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in the endothelial cells, the Kernogan index, and the relative volume of the damaged endothelial cells. Quantitative indicators were processed statistically. The analysis of the obtained morphometric parameters revealed that with the age the arteries of the small caliber have changed more. The outer diameter of arteries of small caliber tongue of the 24-month-old albino rats has increased only for 1.2% and the clearance has decreased by 4.4%. An increase in the outer diameter of the examined vessels and a decrease in their lumen led to a change in the Kernogan index, which with a statistically significant difference (p<0.01) has decreased by 11.8%. The thickness of the mediums of these tongue arteries of the 24-month-old albino rats, has increased by 7.5% and the thickness of the adventitia by 6.2%. During the research in the experimental conditions, the height of the endothelial cells of the examined vessels has decreased by 2.4%, and the diameter of their nuclei – by 3.3%. There was no significant difference between the nuclear-cytoplasmic ratio in the endothelial cells of the studied vessels in the tongue of 8-month and 24-month-old white rats, which indicated a stability of structural cellular homeostasis. The relative amount of damaged endothelial cells in the studied experimental conditions in the arteries of the middle caliber has increased by 17.3%, and of the minor caliber – by 23.7%, which is explained by their age apoptosis. The obtained results testify that with the age there is a structural reorganization (remodeling) of predominantly arteries of the small caliber of the tongue, which is characterized by thickening of their walls, narrowing of the lumen, increasing of the thickness of the mediums and adventitia. The age-related decrease of the Kernogan index of the examined vessels indicates a decrease in their physiological capacity and deterioration of the blood supply of the organ. The morphometric parameters of endothelial cells and their nuclei are altered with the age, maintaining structural cellular homeostasis. The relative amount of damaged endothelial cells in the examined vessels is also increased with the age. Proven, the degree of age-related structural rearrangement of the arterial bed of the tongue depends on the caliber of the vessels.
Improving the efficiency of breeding for fox's reproductive qualities advasing is associated with the selection of individuals with certain economically useful traits and evaluated for their ability to transfer and fix ones in subsequent generations. A combining ability of parental lines determination, as well as individual characteristics of animals, is paramount. The factors characterizing the contribution of each parents, as well as their combination with each other in the formation of the descendant's productive potential, are the combinational capacity components, which are disclosed on the basic fur animal farming of Kharkiv region. The analysis of six lines of the breeding core of silver-black foxes was carried out and the general and specific combining ability of maternal and paternal forms were determined by fertility. The probable influence of the specific combining ability of the combinations to the studied parameter was established, which allowed a clear differentiation of the lines according to the level of fertility: improvers, neutral and degraders. In addition to the obvious fundamental value, the information obtained is also important practical point of view. In particular, it was concluded that it is advisable to use individual representatives of the lines, as well as the most promising options for combinations of parental pairs. Using components of combining ability, outsiders are defined, which should be excluded from the further selection process. The actual research materials illustrate the results of dispersive analysis of differences in fertility of females, average fertility rates of combinations of maternal and paternal lines, combination capacity of lines, effects of general combining ability, constants and variants of specific combination ability of linear foxes.
Вступ. Десквамативний глосит (ДГ) – це запально-дистрофічне ураження слизової оболонки язика, яке найчастіше трапляється при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і кровотворної системи. Як самостійну патологію десквамативний глосит виявляють нерідко, і діагностувати його нелегко. Мета дослідження – вивчити зміни прооксидантно-оксидантного балансу та структур слизової оболонки язика при десквамативному глоситі. Методи дослідження. Біохімічними та морфологічними методами досліджено 60 білих щурів-самців, яких поділили на 4 групи: 1-ша нараховувала 15 експериментальних тварин віком 8 місяців; 2-га – 15 щурів віком 24 місяці; 3-тя – 15 тварин віком 8 місяців з ДГ; 4-та – 15 щурів віком 24 місяці із вказаною змодельованою патологією. Десквамативний глосит моделювали, викликаючи опіки язика оцтовою кислотою. Через 2 тижні від початку досліду здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу. Вирізали шматочки язика, які фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну, проводили через етилові спирти зростаючої концентрації та заливали парафіном. Мікротомні зрізи товщиною 5–7 мкм після депарафінізації фарбували гематоксилін-еозином, за Ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Морфометрично визначали висоту покривних епітеліоцитів, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах і відносний об’єм пошкоджених епітеліоцитів. У гомогенатах слизової оболонки язика дослідних тварин визначали активність супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну, вміст дієнових кон’югатів та активних продуктів тіобарбітурової кислоти. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта кореляції. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Процеси ліпопероксидації, антиоксидантного захисту організму при ДГ суттєво змінювалися. Так, активність супероксиддисмутази в молодих тварин при змодельованій патології статистично достовірно (р<0,001) знизилася на 18,3 %, а в щурів старшої вікової групи – на 25,5 %, активність каталази – на 18,2 і 30,2 % відповідно (р<0,001), активність церулоплазміну – на 13,8 та 18,9 % відповідно (р<0,001). За умов змодельованого експерименту вміст дієнових кон’югатів у молодих тварин статистично достовірно (р<0,001) збільшився на 87,5 %, а в щурів старшої вікової групи – у 2,9 раза, концентрація активних продуктів тіобарбітурової кислоти зросла, відповідно, на 54,5 % (р<0,001) та в 1,9 раза (р<0,001). Змодельована патологія призводила до морфологічної перебудови слизової оболонки язика, що адекватно підтверджувалося морфометричними параметрами її структур. У молодих тварин за даних експериментальних умов спостерігали зменшення висоти епітеліоцитів слизової оболонки язика на 8,0 % (р<0,001), у 24-місячних щурів – на 12,1 % (р<0,001), а діаметра їх ядер – на 6,06 та 8,8 % відповідно (р<0,001). Ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах збільшилися, відповідно, на 6,3 та 7,8 % (р<0,01). При ДГ відносний об’єм пошкоджених епітеліоцитів слизової оболонки язика в експериментальних тварин молодшої вікової групи збільшився у 12,3 раза (р<0,001), а у 24-місячних щурів – у 13,7 раза (р<0,001). Висновки. Ліпопероксидація та антиоксидантний захист відіграють важливу роль у адаптаційно-компенсаторних процесах язика при десквамативному глоситі. Ступінь морфологічних змін у тканинах язика при цій патології, показники ліпопероксидації та антиоксидантного захисту залежать від віку експериментальних тварин.
РЕЗЮМЕ. Десквамативний глосит – це запально-дистрофічне ураження слизових оболонки язика, яке локалізується переважно на спинці та бічних поверхнях вказаного органа. Найчастіше ця патологія трапляється при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та кровотворної системи. Десквамативний глосит як самостійна патологія виявляється нерідко, а його діагностика нелегка. Мета – вивчити вікові особливості ремоделювання м’язів язика при десквамативному глоситі. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджені м’язи язика 60 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 4-и групи. 1-а група нараховувала 15 8-місячних тварин, які знаходилися у звичайних умовах віварію, 2-а – 15 аналогічних 24-місячних щурів, 3-я – 15 8-місячних тварин із змодельованим десквамативним глоситом, 4-а – 15 24-місячних щурів із десквамативним глоситом. Мікротомні зрізи язика фарбували гематоксиліном-еозином, за Ван Гізон, Маллорі, толуїдиновим синім. Морфометрично визначали діаметр м’язових волокон, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих структурах, відносні об’єми строми, м’язів, стромально-міоцитарні відношення, відносний об’єм пошкоджених м’язових волокон. Гістологічні препарати досліджували також у поляризованому світлі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців, крім ремоделювання структур слизової оболонки, призводить до морфологічної перебудови м’язів язика, яка характеризується помірною атрофією, порушенням тканинного та клітинного структурних гомеостазів, зростанням відносного об’єму пошкоджених м’язових волокон, дистрофією, некробіозом та їх контрактурними пошкодженнями, інфільтрацією і склерозуванням. Ступінь ремоделювання м’язів язика домінував у верхньому поздовжньому м’язі та у дослідних тварин старшої вікової групи. Останнє підтверджувалося відносними об’ємами пошкоджених м’язових волокон, який у молодих щурів дорівнював (12,40±0,15) %, а у старих – (19,60±0,18) % (р<0,001). Висновки. Десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців, крім ремоделювання структур слизової оболонки, призводить до морфологічної перебудови м’язів язика, яка характеризується помірною атрофією, порушенням тканинного та клітинного структурних гомеостазів, зростанням відносного об’єму пошкоджених м’язових волокон, дистрофією, некробіозом та їх контрактурними пошкодженнями. Ступінь ремоделювання м’язів язика домінував у верхньому поздовжньому м’язі язика та у експериментальних тварин старшої вікової групи.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.