Актуальность. Пищевая аллергия в раннем возрасте клинически проявляется поражением кожи и желудочно-кишечного тракта. Аллергическое воспаление слизистой оболочки кишечника сопровождается повреждением структуры энтероцитов, что может приводить к значительному уменьшению фермента лактазы на их апикальной поверхности. Материалы и методы. Обследованы 62 ребенка в возрасте от 2 месяцев до 1 года с аллергическим энтероколитом. Для диагностики лактазной недостаточности проводили водородный дыхательный тест с нагрузкой пищевой лактозой с помощью портативного монитора для определения концентрации водорода (Н2) в выдыхаемом воздухе Gastro+ Gastrolyzer (Gastro+ Gastrolyzer Breath hydrogen (H2) monitor) производства Bedfont Scientific Limited (Великобритания). Результаты. Комплексная оценка результатов водородного дыхательного теста с нагрузкой пищевой лактозой установила наличие лактазной недостаточности и лактозозависимого избыточного бактериального роста в тонком кишечнике детей с аллергическим энтероколитом: при белок-индуцированном энтероколитическом синдроме — у 70,3 и 14,8 %, у обследованных с белок-индуцированной энтеропатией — у 100,0 и 41,6 %, у детей с белок-индуцированным проктоколитом — у 36,0 и 32,0 % соответственно. Выводы. По результатам водородного дыхательного теста с нагрузкой пищевой лактозой у 40 (62,5 %) детей грудного возраста с аллергическим энтероколитом диагностирована лактазная недостаточность и у 17 (26,6 %) лактозозависимый избыточный бактериальный рост в тонком кишечнике, которые имеют вторичный характер и нуждаются в коррекции в острый период лечения основного заболевания.

It is known that among 40–70 % of patients pollinosis can run in conjunction with pollen-food allergy syndrome (PFS), while development of PFS is associated with the consumption of fresh fruits, vegetables, nuts and spices. Clinical course and severity of the disease depend on the sensitization profile, which can be represented by proteins-panallergens (PR-10, profilins, nsLTPs). However, there is little information about the sensitization profiles of patients with pollinosis caused by pollen of spring trees in Ukraine. Aim. To study the profiles of sensitization of children with spring pollinosis. Methods. We examined 61 children (aged 4-17 years) with spring seasonal allergic rhinitis/rhinoconjunctivitis (SAR). To establish the diagnosis, all children were given questionnaires, skin prick tests (SPTs) with commercial pollen extracts, and prick to prick tests with fresh fruits, vegetables and nuts. Component resolved diagnosis (CRD) were detected using an ImmunoCAP system. (Phadia, 100). Results. It has been found that in 43 children (70.5 %) had polinosis in combination with PFS, the main clinical manifestation of which was an oral allergic syndrome in 43 children (100 %). Among the causal food allergens that caused the manifestations of PFS were more apples, peaches, carrots and hazelnuts (consumption of which led to 11.6 % of children before the development of anaphylaxis). All of the examined children (100 %) had a positive IgE response to rBet v 1 at significant concentrations. In 9.3 % of children, panallergens were found at once from several botanical groups. Such panallergens: rBet v 2, rBet v 4, rPhl p 7, rPhl p 12, rArt v 3 are generally not defined in the control group children. Conclusions. Birch related PFS are common in Ukrainian pollen-allergic children with nuts and fruits predominantly implicated. Sensitization profile of children with Birch-pollen syndrome is complex and associated with sensitization to panalergens. Clinicians should be worried of PFS in patients with a high degree of sensitization to birch pollen and even young children if they have birch sensitization.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ A -концепція та дизайн дослідження; B -збір даних; C -аналіз та інтерпретація даних; D -написання статті; E -редагування статті; F -остаточне затвердження статті Мета роботи -вивчити клініко-морфологічні особливості алергічного ентероколіту в дітей раннього віку.Матеріали та методи. Пролікували 29 пацієнтів віком від 2 місяців до 2 років із важким перебігом алергічного ентероколіту, яким виконали ендоскопічне дослідження з прицільною біопсією слизової оболонки кишечника. Для порівняння морфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних особливостей використовували біоптати слизової оболонки кишечника дітей аналогічного віку з гастроінтестинальними розладами, що зумовлені тривалим чи хронічним перебігом неспецифічного невиразкового процесу в кишечнику.Імуногістохімічні дослідження виконали на серійних парафінових зрізах відповідно до стандартних протоколів, застосовуючи моноклональні антитіла CD68 (Macrophage Marker) Ab-3 (Clone KP1), антитіла IgA (Heavy Chain) Ab-2, IgE (epsilon-Heavy Chain) Ab-1 та систему візуалізації Ultra Vision Quanto Detectson System HRP DAB (USA).Результати. Дебют гастроінтестинальних симптомів у дітей раннього віку з алергічним ентероколітом виявляли в перші місяці життя, він характеризувався блювотою або стійкими зригуваннями, інтенсивними кольками, діареєю з домішками великої кількості слизу та/або крові, затримкою фізичного розвитку. Морфологічно встановили наявність запального процесу слизової оболонки кишечника та її еозинофільну інфільтрацію. У результаті імуногістохімічного дослідження виявили підвищену експресію CD68-макрофагів, IgA та IgE у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки.Висновки. Діагностика алергічного ентероколіту в ранньому віці ускладнена відсутністю специфічних клінічних гастроінтестинальних симптомів і неінформативністю алергологічного обстеження (IgE-незалежний механізм розвитку запалення), що може потребувати здійснення морфологічного дослідження для верифікації діагнозу. Морфологічно в обстежених хворих встановили наявність запального процесу слизової оболонки кишечника зі значною інфільтрацією еозинофілами, за даними імуногістохімії виявили підвищену експресію CD68-макрофагів, IgA та IgE у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки, що вказує на активацію як клітинного, так і місцевого гуморального імунітету.Клинико-морфологические особенности аллергического энтероколита у детей раннего возраста О. Г. Шадрин, Т. Д. Задорожная, Г. А. Гайдучик, Т. М. Арчакова, В. П. Мисник Цель работы -изучить клинико-морфологические особенности аллергического энтероколита у детей раннего возраста.Материалы и методы. Пролечены 29 пациентов в возрасте от 2 месяцев до 2 лет с тяжелым течением аллергического энтероколита, которым выполнено эндоскопическое исследование с прицельной биопсией слизистой оболочки кишечника. Для сравнения морфологических, гистохимических и иммуногистохимических особенностей использовали биоптаты слизистой оболочки кишечника детей аналогичного возраста с...

Лейкотрієнові механізми патогенезу алергічного ентероколіту в дітей раннього віку О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ Мета роботи -визначити показники ліпідних медіаторів алергічного запалення (цистеїнилових лейкотрієнів C4, D4, E4) методом імуноферментного аналізу в сироватці крові, слині, сечі дітей раннього віку з алергічним ентероколітом.Матеріали та методи. Обстежили 40 пацієнтів віком від 3 місяців до 3 років (середній вік -19,9 ± 2,7 місяця), серед них 20 дітей з алергічним ентероколітом, 10 пацієнтів із бронхіальною астмою у стадії загострення, 10 здорових малюків. Виконали загальноклінічне, алергологічне, за показаннями -ендоскопічне дослідження, визначили концентрації цистеїнилових лейкотрієнів (ЛTB4, ЛTC4, ЛTE4) в біологічних рідинах (сироватка крові, слина, сеча) імуноферментним методом із використанням наборів виробництва компанії «Enzo Life Science» (США) за допомогою аналізатора-фотометра Multiskan Plus «Labsystems». Результати опрацювали статистично. Вірогідність різниць оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента та рангового кореляційного аналізу Тау Кендала. Різницю вважали вірогідною при р < 0,05.Результати. Встановили вірогідне збільшення концентрації цистеїнилових лейкотрієнів (C4, D4, E4) у крові, сечі та слині дітей раннього віку з алергічним ентероколітом і бронхіальною астмою, яких обстежили в період маніфестації захворювання, порівняно з групою контролю. Порівняльна характеристика концентрації лейкотрієнів сечі та слини дітей з алергічним ентероколітом та астмою не показала вірогідних відмінностей, однак у сироватці крові пацієнтів з астмою їхня концентрація була вірогідно більшою (703,9 ± 68,7 пг/мл), ніж у малюків з алергічним ентероколітом (509,3 ± 57,4 пг/мл). У результаті кореляційного аналізу Тау Кендала не виявили значущого рангового кореляційного зв'язку між концентраціями цистеїнілових лейкотрієнів у крові та сечі -τ = 0,14 (р > 0,05), крові та слині -τ = 0,07 (р > 0,05), сечі та слині -τ = -0,52 (р > 0,05).Висновки. Встановили збільшення концентрації цистеїнилових лейкотрієнів у сироватці крові, сечі, слині дітей раннього віку з алергічним ентероколітом порівняно з групою контролю. Відсутність значущого рангового кореляційного зв'язку між концентраціями лейкотрієнів у крові та сечі, крові та слині, слині та сечі свідчить про можливість вибору будь-якої біологічної рідини, зокрема слини або сечі як неінвазивного способу визначення концентрацій лейкотрієнів для моніторингу активності алергічного запалення.Лейкотриеновые механизмы патогенеза аллергического энтероколита у детей раннего возраста О. Г. Шадрин, Г. А. Гайдучик Цель работы -определить показатели липидных медиаторов аллергического воспаления (цистеиниловых лейкотриенов C4, D4, E4) методом иммуноферментного анализа в сыворотке крови, слюне, моче детей раннего возраста с аллергическим энтероколитом.Материалы и методы. Обследованы 40 пациентов в возрасте от 3 месяцев до 3 лет (средний возраст -19,9 ± 2,7 мес.), среди которых 20 детей с аллергическим энтероко...

ÂñòóïЗа останнє десятиріччя відзначається неухиль-не зростання алергічної патології, від якої нині страждає близько 15-25 % дитячої популяції [1,[4][5][6]. Спостерігається значне її омолодження і тенденція до почастішання тяжких клінічних форм, резистентних до традиційних методів ліку-вання.У дітей раннього віку найчастіше зустрічається атопічний дерматит (АД) як прояв харчової алергії. З віком спектр сенсибілізації розширюється за раху-нок побутових, пилкових, грибкових та епідермаль-них алергенів, що клінічно проявляється уражен-ням респіраторного тракту.Зростання захворюваності на АД в усьому світі пов'язано із несприятливим впливом багатьох фак-торів сучасної цивілізації. Поширеність патології у розвинутих країнах Західної Європи серед дітей ві-ком до 14 років становить 10-20 %. Серед дітей, які мешкають у європейських країнах і народились до 1960 р., поширеність АД становила від 1,4 до 3,1 %; у період 1960-1970 рр. -3,8-8,8 %, а після 1970 р. -зросла до 20,4 % [7, 13].Дебют захворювання найчастіше має місце в ранньому дитячому віці. У дітей АД вперше прояв-ляється до 6 місяців у 45 % випадків, протягом пер-шого року життя -у 60 % і до 5 років -у 85 % ви-падків [2,4,13].За даними офіційної статистики, частота АД в Україні становить 3-10 на 1000 дітей, однак ре-зультати досліджень за стандартизованою міжна-родною програмою ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood) перевищують за-значені вище показники у 5-10 разів [1].Зважаючи на той факт, що АД і сенсибілізація до харчових продуктів є невід'ємною частиною та стар-том «атопічного маршу», до клінічних ознак якого зараховують також алергічний риніт і бронхіальну астму, адекватне лікування даної патології заслуго-вує на особливу увагу.Мультифакторний патогенез, варіабельність перебігу АД вимагають комплексного підходу до лі-кування.АД характеризується клінічними проявами з боку багатьох органів і систем: зокрема, ураження шлун-ково-кишкового тракту (ШКТ) спостерігається у 52 % хворих, респіраторні симптоми -у 32 % [2,4].Маніфестація клінічних проявів ураження ШКТ відбувається вже на першому році життя у вигляді кишкових кольок, зригувань, блювоти, метеоризму, неоформлених випорожнень [6].Велике значення мають патологічні зміни гепато біліарної системи, які призводять до пору-шення розщеплення харчових компонентів у про-Адреси для листування з авторами: Шадрін О.Г.

Clinical manifestation of food allergy is characterized by polymorphic cutaneous, respiratory and gastrointestinal syndromes. Leukotrienes occupy a key place in the pathogenesis of a wide range of inflammatory diseases, including bronchial asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis, hives, allergic conjunctivitis, atherosclerotic cardio-vascular lesions system, inflammatory bowel disease, multiple sclerosis, cancer, etc. Better understanding of general pathophysiological mechanisms of allergic realization put the focus on the studying of cysteinyl leukotrienes biological effects in infants with atopic dermatitis and food-protein induced enterocolitis important. Aim. To optimize the diagnosis of allergic lesions of the gastrointestinal tract in children. Methods. The study was conducted in the allergy center and children clinic of the «Institute Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O. Lukyanova of NAMS of Ukraine». Children were included from September 2017 to June 2018. We examined 60 patients aged from 3 months to 3 years old, including 22 patients with atopic dermatitis, 18 children with food-protein induced enterocolitis, 8 patients with bronchial asthma in the stage of aggravation and 12 practically healthy children (control group). Medical examination have been perfomed, general IG E and specific serum IG E were defined by ImmunoCAP (Phadia, 100), as well as concentrations of cysteinyl leukotrienes (LTB4, LTC4, LTE4) in biological liquids (serum, saliva, urine) using immunoenzyme method using the production sets of the "Enzolifescience" (USA) company on the analyzer-photometer Multiskan Plus "Labsystems". The results of the received data were processed statistically. The probability of differences was estimated with Student’s t-test and Tau Kendall rank correlation test. The difference was considered significant at p <0.05. Results. A significant increase in the concentrations of cysteinyl leukotrienes (C4, D4, E4) in the blood, urine and saliva was found in infants with allergic skin diseases, gastro-intestinal and respiratory tract surveyed during manifestation the disease compared with the control group. Comparison of concentrations of leukotrienes in urine and saliva of children with atopic dermatitis (AD), food-protein induced enterocolitis (FPIE) and asthma did not find credible. However, in the serum of patients with asthma, the concentration of cysteinyl leukotrienes was significantly higher (703.9±68.7) pg / ml than in children with enterocolitis induced by dietary proteins (509.3±57.4) pg / ml and significantly did not differ from patients with atopic dermatitis (695.2±46.3) pg / ml. According to the results of Kendall Tau correlation test, no significant Spearman rank correlation was found between the cysteinyl leukotrienes concentration in blood and urine – r=0.14 (p>0.05), blood and saliva r=0.07 (p>0.05), urine and saliva r=–0.52 (p>0.05). Conclusions. Increase in cysteinyl leukotrienes concentrations in serum, urine and saliva of children of early age with allergic skin diseases, respiratory and gastrointestinal tract was found. The absence of significant Spearman rank correlation between concentrations of leukotrienes in blood and urine, blood and saliva, saliva and urine shows that it is possible to select any biological fluid, saliva or urine, as a non-invasive way to determine the leukotriene concentrations for monitoring activity of allergic inflammation.

Визначено доцільність включення поліферментної дієтичної добавки Санзим сироп у комплексне лікування гастроінтестинальних проявів харчової непереносимості в дітей раннього віку. Доведено, що прийом поліферментної дієтичної добавки у 70 дітей раннього віку з недостатністю лактози та гастроінтестинальною харчовою алергією приводить до позитивної динаміки клінічних симптомів у вигляді зменшення проявів абдомінального больового синдрому, кольок, зригувань, метеоризму у 91,1 % дітей та покращення процесів травлення за результатами копрологічного дослідження у вигляді зникнення стеатореї у 43 пацієнтів (95,5 %), креатореї — у 40 дітей (88,9 %), амілореї — у 37 (82,2 %).