У статті наведено дані про вплив гістаміну (біогенного аміну) та розчину гіпо-хлориту натрію на деякі показники перекисного окиснення ліпідів у плазмі та тка-нинах легень, печінки, нирки і серця щура. З'ясовано, що досліджувані чинники призводять до порушення прооксидантного гомеостазу організму щура. Встанов-лено, що гістамін вищої досліджуваної концентрації (8 мкг/кг) чинить більш нега-тивний вплив на процеси ліпопероксидації у всіх досліджуваних тканинах щура порівняно з нижчою концентрацією гістаміну (1 мкг/кг). Спостерігається схожа ди-наміка вмісту первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації за одночасного введення щурам гістаміну та розчину гіпохлориту натрію, як у нирках, так і у леге-невій тканині, де вміст гідропероксидів знижується за одночасної дії досліджува-них чинників, а вміст ТБК-активних продуктів, навпаки, зростає. Зафіксовано зміну показників вмісту гідропероксидів і ТБК-активних продуктів за випоювання розчину гіпохлориту натрію інтактним тваринам. Виявлено, що використання розчину гіпо-хлориту натрію як антигістамінного препарату не зумовлює повернення процесів ліпопероксидації до норми.Ключові слова: гістамін, гіпохлорит натрію, перекисне окиснення ліпідів, гід-ропероксиди, ТБК-активні продукти. ВСТУПДослідження впливу різноманітних фізичних і хімічних чинників на інтенсив-ність процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у біологічній системі є акту-альними в сучасній біофізиці. Під час розвитку патологічних процесів стрімко зрос-тає інтенсивність ліпопероксидації, що робить її універсальним механізмом пошко-дження клітинних мембран. Продукти ПОЛ порушують структурну цілісність мемб-ран клітини, їхню осмотичну резистентність і електричний потенціал, окислюють тіолові сполуки і SH-групи білків, порушують структуру нуклеїнових кислот, білків, амінокислот [2,10]. Отже, актуальність дослідження процесів ПОЛ обумовлена важливою патогенетичною роллю вільнорадикального окислення як потужного фактора мембранодеструкції. Biol. Stud. 2014: 8(2); 75-90 •

2 ДУ "Львівський НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України" вул. Зелена, 12, Львів 79005, Україна Досліджено вплив комплексної озоно-і лазеротерапії та їх комбінацій на рі-вень ендогенної інтоксикації, процеси перекисного окиснення ліпідів і активність ензимів антиоксидантного захисту у хворих на деструктивний туберкульоз легень в інтенсивній фазі стандартизованої хіміотерапії. Аналіз результатів досліджень, проведений після застосування різних режимів озоно-і лазеротерапії, виявив, що застосування комплексного лікування на тлі стандартизованої хіміотерапії має більш позитивно виражений ефект на збалансування прооксидантно-антиоксидант-них процесів у хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз ле-гень із бактеріовиділенням, порівняно з однією хіміотерапією. Встановлено, що найбільше підвищення активності ензимів антиоксидантної системи і пригнічення рівня процесів перекисного окиснення ліпідів у мембранах еритроцитів відбувало-ся за умов впливу таких режимів: озонотерапія з наростаючою (крок 2 мг/л) і спа-даючою концентрацією озону від 2 до 12 мг/л ↑↓ + внутрішньовенне лазерне опро-мінення крові з частотною модуляцією 100 кГц та застосування внутрішньовен-ного лазерного опромінення крові з частотною модуляцією 100 кГц + озон від 2 до 12 мг/л ↑↓ (крок 2 мг / л), відповідно, на фоні хіміотерапії.Ключові слова: перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист, мо-лекули середньої маси, хіміо-озоно-лазеротерапія, туберку-льоз легень. ВСТУПУ патогенезі низки захворювань, у тому числі туберкульозу легень, лежить по-рушення обміну речовин, ключовим із яких на першому етапі є виникнення дисба-лансу між ензимною та неензимною системами генерації активних кисневих мета-болітів і системами їхнього знешкодження. Унаслідок окисного стресу активно відбу-ваються процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), які супроводжуються дефор-мацією мембранного ліпопротеїнового комплексу, руйнуванням бішару і зростанням Biol. Stud. 2014: 8(2); 91-100 •

Під час освітлення низькоінтенсивним лазерним випромінюванням м'язової тканини, в результаті випадкової зміни фази відбитих і заломлених хвиль на струк-турних елементах біооб'єкта спостерігається багатопроменева інтерференція і формуються просторові динамічні поля -біоспекли. Автолітичні процеси після забою тварин зумовлюють зміни структурних елементів м'язової тканини на різних рівнях її організації. Встановлено, що ці зміни впливають на просторово-часові властивості біоспеклів, їхню динаміку. Розроблена експериментальна установка і програмне забезпечення дають змогу досліджувати цифрові спекл-зображення взірців м'язової тканини за допомогою методу просторово-часової кореляції спе-клів. Для інтегральної оцінки змін м'язової тканини in vitro від часу зберігання за-пропоновано розраховувати коефіцієнт активності біоспеклів. У ході досліджень було встановлено, що зменшення КАБ прямопропорційне часові зберігання взі-рців. Це може свідчити про сповільнення фізико-хімічних процесів у м'я зовій тка-нині. Отримані результати плануємо використати для розробки методів неруйнів-ного контролю та оцінки структури м'язової тканини in vitro.Ключові слова: м'язова тканина, біоспекли, просторово-часова кореляція спеклів. ВСТУПМ'язова тканина складається з елементів, здатних до скорочення, завдяки чому вона бере участь у виконанні важливих фізіологічних функцій, таких як рух, підтримання положення тіла, кровообіг, дихання тощо. Основною структурно-функціональною одиницею скелетної (посмугованої) м'язової тканини є м'язове волокно. Відомо, що після забою тварин відбуваються автолітичні процеси розпа-ду структурних елементів цієї тканини під впливом ендо-та екзогенних чинників. Biol. Stud. 2013: 7(1); 55-62 • DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.0701.263 www

No abstract