Фразеологізми-Інтертекстеми В КОНТЕКСТІ ПОЕТИЧНОГО ІДІОСТИЛЮ (На Матеріалі Поезії Бориса Влахка)

Abstract

Стаття присвячена розгляду актуальних питань функціонування фразеологічних одиниць (ФО) у постмодерністському поетичному дискурсі. Мета роботи – з’ясувати місце і роль фразеологізмів-інтертекстем у форму- ванні індивідуально-авторського стилю сучасного російського поета Бориса Влахка. З 773 віршів збірника «Праздник ожидания праздника» методом суцільної вибірки виділено більш 250 вживань ФО; визначено особливості взаємодії трансформованих ФО з іншими вербальними одиницями в рамках окремого вірша; визначено специфіку реалізації їх інтертекстуального потенціалу в макротексті. Основний лінгвістичний метод дослідження – описовий, використовувалися прийоми компонентного, контекстуального і дискурсного аналізу. Констатується важлива роль у персональному дискурсі Б. Влахка фразеологічного компонента як одного з конституентів концептуально-смислового і образно-вира- жального простору на рівні поетичного мікро- і макротексту. Ідіостиль поета, перебуваючи у загальному руслі постмо- дерністського поетичного дискурсу, вирізняється самобутністю, особливою креативністю у трансформації узуальних ФО, а також ідіоматики сучасного російського мовлення. Встановлено, що образно-змістовою домінантою виступає концепт ЖИТТЯ у протиставленні його антиподу СМЕРТЬ. У їх об’єктивації значне місце відведене фразеологізмам- інтертекстемам, їх парадигматико-синтагматичній взаємодії з іншими вербальними і невербальними засобами відповідно до інтенціонального задуму поета. Результати дослідження емпіричного матеріалу є підтвердженням правомірності інтерпретації ФО як інтертекстем у системі матеріальних знаків інтертекстуальності і її мовленнєвої реалізації. Перспективи дослідження пов’язуються із зіставним вивченням особливостей використання фразеологізмів-інтертекстем в образній об’єктивації окремих концептів на матеріалі українського і російського поетичного мовлення.