Регіональна Диференціація Розвитку Освітньо-Інтелектуальної Компоненти Людського Потенціалу України

Abstract

Стаття спрямована на дослідження особливостей регіональної диференціації розвитку освітньо-інтелектуальної компоненти людського потенціалу України. У сучасних соціально-економічних умовах до людських ресурсів, середовища існування людей та їх спільнот, задоволення потреб людей, у тому числі й у підвищенні освітнього рівня, реалізації економічної активності відповідно до фаху, предʼявляються особливі вимоги щодо якості. Метою є розробка методики оцінки такої диференціації для подальшого обґрунтування освітньої політики. Ключовим та науково новим у методиці є врахування основних положень кваліології, що дозволяє забезпечити відображення квалітативної суті категорії людський потенціал та її компонент. Для цього у дослідженні зʼясовано суть і компонентну будову людського потенціалу з погляду його квалітативності. Обґрунтовано методику його кваліметричного оцінювання з урахуванням вимог відносності оцінки, проблемності визначення еталону, можливості включення в аналіз номінальних змінних, що забезпечується використанням прийомів таксономічного і дискримінантного аналізів. Останній, зокрема, вирішує завдання класифікації регіонів за семантичним показником розвитку освітньо-інтелектуальної компоненти людського потенціалу (від високого до низького), дозволяє визначати змінні, що мають найбільший внесок у розрізнення груп регіонів, і вперше використаний з метою оцінювання рівня розвитку людського потенціалу регіонів. Розроблено систему ознак і показників розвитку освітньо-інтелектуальної компоненти людського потенціалу. Особистісний аспект розвитку освітньо-інтелектуальної компоненти людського потенціалу експлікується у сформованих знаннях і здібностях людей, а діяльнісний – у здобутті освіти і характеризує її якість, неперервність, ефективність інвестування у неї. Результати аналітичного дослідження засвідчили існування регіональних центрів притягування освітньо-інтелектуального потенціалу України, а також регіони, де відбувається його вимивання. Розкрито причини такої диференціації, які рекомендовано враховувати при формуванні регіональних політик розвитку людського потенціалу: насамперед, освітньої, але також і міграційної, політики зайнятості.