Профілактика Невиношування Багатоплідної Вагітності З Використанням Розвантажувального Акушерського Песарія

Abstract

Мета дослідження – оцінити ефективність застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у жінок з багатоплідною вагітністю з високим ризиком невиношування.Матеріали та методи. Проаналізовано 40 випадків застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у вагітних з двійнятами з ознаками невиношування у термінах 18–28 тижнів вагітності, котрі склали першу групу обстежуваних. Друга група – 12 вагітних з двійнятами, котрим був накладений шов на шийку матки з приводу істміко-цервікальної недостатності. Контрольна група – 18 вагітних з двійнею, яким призначалась консервативна терапія. Проведений аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану неонатальної адаптації в обстежуваних групах.Результати дослідження та їх обговорення. Динаміка вкорочення шийки матки була значно повільнішою у пацієнток І групи, яким було встановлено розвантажувальний акушерський песарій, це є ефективним методом профілактики та лікування невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зниження частоти пізнього аборту та передчасних пологів, перинатальних втрат. Пацієнтки І групи мали меншу кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок у 7 (17,5 %) пацієнток І групи порівняно з 3 (25,0 %) жінками ІІ групи та у 5 (27,7 %) вагітних контрольної групи. В І групі обстежуваних термінові пологи відбулися у 34 (85 %) випадках, у ІІ групі – у 9 (75,0 %) випадках, у контрольній – 12 (66,6 %) випадках. В контрольній групі перинатальні втрати склали 2,7 %. В І групі перинатальних втрат не було. При оцінці стану неонатальної адаптації новонароджених обстежуваних груп прослідковується зниження росто-вагових показників у дітей ІІ та контрольної груп, також спостерігається зниження показників оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар у ІІ та контрольній групах.Висновки. Методика застосування розвантажувального акушерського пессарія є патогенетично обґрунтованою у вагітних з багатопліддям і дозволяє пролонгувати вагітність до доношеного терміну у 85 % жінок досліджуваної групи, знизити медикаментозне навантаження на вагітну та плід.