Персоніфікований Енергомоніторинг Та Можливості Його Використання В Періопераційному Менеджменті В Пацієнтів Із Грижею Стравохідного Отвору Діафрагми

Abstract

Актуальність. Актуальним є вивчення періопераційних змін метаболізму в пацієнтів при лапароскопічних хірургічних втручаннях у зв’язку з грижею стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). Мета дослідження. Вивчити використання персоніфікованого енергомоніторингу пацієнтів із ГСОД та оцінити його можливості в періопераційному менеджменті. Матеріали та методи. Проспективне нерандомізоване дослідження: 132 пацієнти віком 32–77 років (чоловіків — 64, жінок — 68), яким проводилися лапароскопічні оперативні втручання, у зв’язку із ГСОД. Передопераційний ризик ASA II–ІІІ. Загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлюрану та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легенів. Операційний моніторинг був доповнений використанням непрямої калориметрії. У групі І (n = 66) визначався поточний метаболізм (ПМ) та базальний метаболізм (БМ) на фоні стандартної інтенсивної терапії. У групі ІІ (n = 66) додатково визначався цільовий метаболізм (ЦМ) та ступінь порушення метаболізму (СПМ = × 100 %), а інтенсивна терапія доповнена додатковою інфузійною терапією та глюкокортикоїдами з урахуванням ПМ, ЦМ та СПМ. Результати. Вихідні показники ПМ були без порушення і значно перевищували БМ (у групі І — на 30 %, у групі ІІ — на 29 %). На етапі зворотного положення Тренделенбурга, пневмоперитонеуму та початку операції в пацієнтів були суттєві порушення ПМ зі зниженням до БМ. У пацієн­тів групи І повільне відновлення ПМ, який на момент пробудження був на 8,2 % нижчим від вихідного (р < 0,05). У пацієнтів групи ІІ на фоні посиленої інфузійної терапії та введення глюкокортикоїдів відновлення ПМ було більш інтенсивним зі зниженням СМП до безпечного рівня (5,4 ± 2,7 %), а ПМ — до вихідних значень (р < 0,05). Пацієнти групи ІІ швидше пробуджувалися та переводилися в палату, а нудота і блювання в них були в 2,2 раза рідшими, ніж у групі І (р < 0,05). Післяопераційний біль за ВАШ через 6 та 12 годин після пробудження у групі ІІ був нижчим на 29 та 35,5 %, ніж у групі І (р < 0,05). Висновки. Персоніфікований періопераційний енергомоніторинг робить більш безпечним проведення хірургічних втручань у пацієнтів із ГСОД. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеня порушення метаболізму дозволяє ефективніше будувати періопераційну інтенсивну терапію.