Оцінка Якості Життя Дітей З Гастроезофагеальною Рефлюксною Хворобою

Несіна, Інна Миколаївна

doi:10.22141/2224-0551.12.5.2017.109274

Cited by 2 publications

(1 citation statement)

References 4 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Втрачена якість здоров'я та життя дитини, безумовно, впливає на тривалість та повноцінність подальшого її життя, що в сукупності має неабияке значення для гармонічного розвитку усього соціуму. [2] Спрямування української педіатрії відповідає глобальній стратегії охорони здоров'я дітей у Європі, розробленій Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) (Anthony Costello, 2017), що спрямована на системну боротьбу щодо соціально значущих хвороб, інфекційних хвороб, екологічної патології та ожиріння в дітей і підкреслює необхідність пропаганди дитячими та сімейними лікарями здорового способу життя, широке впровадження раціонального харчування. Структура поширеності хвороб у дітей віком 0-17 років в Україні останніми роками динамічно змінювалась, на другому місці знаходяться хвороби органів травлення -6,43 % (у 1994 році -7,62 %) [1].…”

Section: вступunclassified

Фактори Ризику Та Можливості Запобігання Формуванню Гастроезофагеальної Рефлюксної Хвороби В Дітей Шкільного Віку

Belousova¹,

Slobodianiuk²,

Pavlenko³

et al. 2021

View full text Add to dashboard Cite

Актуальність. У статті наведені основні проблеми ранньої діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей шкільного віку, що призводять до пізнього виявлення та початку лікування. Метою дослідження було визначення основних факторів ризику, що можуть зумовлювати розвиток захворювання, а також тригерів, які провокують розвиток ГЕРХ у дітей шкільного віку. Знання факторів ризику може допомогти в профілактиці формування ГЕРХ у дітей та при вчасній діагностиці та терапії зменшити тяжкість захворювання та покращити показники якості життя. Матеріали та методи. У відкритому дослідженні брали участь 98 дітей шкільного віку (31 дівчинка, 67 хлопців) віком від 6 до 18 років (середній вік становив 14,2 року). Діагностика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби була проведена відповідно до Наказу МОЗ України від 29.01.2013 № 59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення». При комплексному обстеженні проведено визначення можливих факторів ризику, для чого було здійснено детальний збір анамнезу: визначали характер харчування дитини та регулярність прийому їжі, режим дня, наявність та інтенсивність фізичного навантаження, наявність хронічного стресу (психотравмуючих ситуацій), тривалість сну, наявність шкідливих звичок, хибних харчових звичок. З анамнезу життя також з’ясовували тривалість грудного вигодовування та початок введення прикорму. Фізикальне обстеження було спрямоване також на виявлення так званих симптомів тривоги red flags, що можуть свідчити про наявність ускладнень чи органічної патології. Результати. В обох вікових групах переважали хлопчики, окрім того, вірогідно більше серед хворих із ГЕРХ було дітей з 2-ї групи — віком 13–17 років. Раннє введення прикорму було виявлено в обох групах, як і раннє штучне/змішане вигодовування. Більше 85 % дітей мали ознаки вегетативної дисрегуляції та наявну супутню патологію верхніх відділів травного тракту. Цікавим є той факт, що в більшості обстежених індекс маси тіла відповідав нормі, тобто цей фактор ризику не мав вірогідного значення. Висновки. У результаті проведеного дослідження визначено основні фактори ризику, що сприяють формуванню ГЕРХ у дітей двох вікових груп: 6–12 років та 13–17 років, а також проаналізовано взаємозв’язок окремих факторів ризику з різними формами ГЕРХ. Оптимізація первинної скринінгової діагностики ГЕРХ може бути досягнена завдяки використанню на амбулаторному етапі надання медичної допомоги адаптованого дитячого опитувальника за типом GERDQ, що включає питання не лише з типових стравохідних клінічних симптомів, але й із позастравохідних та атипових симптомів ГЕРХ. Більшість факторів ризику та тригерних факторів модифіковані, отже, контроль за станом дітей на етапі надання первинної медичної допомоги, що знаходяться в групі ризику з формування ГЕРХ, своєчасна діагностика та корекція факторів ризику чи рефлюксних порушень, що виникають за наявності цих факторів, дозволять запобігти розвитку захворювання чи появі тяжкого перебігу, що підвищить якість життя пацієнта.

show abstract

Section: вступunclassified

Фактори Ризику Та Можливості Запобігання Формуванню Гастроезофагеальної Рефлюксної Хвороби В Дітей Шкільного Віку

Belousova¹,

Slobodianiuk²,

Pavlenko³

et al. 2021

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Effectiveness and safety of Noofen® in children with autonomic dysfunction with a lack of adaptive capacity and reduced cognitive function

Marushko

Hyshchak

Бондарчук-Хоменко

2018

FMEP

View full text Add to dashboard Cite

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ Мета дослідження: визначення ефективності та безпечності препарату Ноофен ® у дітей із вегетативними дисфункціями з порушенням адаптаційних можливостей та зниженими когнітивними функціями. Матеріали та методи. Обстежено 55 дітей, яким призначалася комплексна терапія, додатково 30 дітей основної групи застосовували Ноофен ® протягом 1 міс. Результати. На фоні Ноофену спостерігалася краща динаміка скарг та показників тестів САН і СОН порівняно з групою, що отримувала стандартну терапію. Артеріальний тиск нормалізувався у 30% дітей основної групи і 12% дітей групи порівняння. На фоні терапії Ноофеном збільшилась варіабельність серцевого ритму, підвищилися показники rMssd, Pnn50 та індекс централізації, зменшилася загальна потужність спектра і VLF. Реактивна тривожність зменшилась на 28,5% в основній групі і на 15,9% у групі порівняння, особистісна-на 25,3% в основній і на 14,8% у групі порівняння. в основній групі відбувалася краща динаміка показників (р<0,001) короткочасної пам'яті на числа, ніж у групі порівняння (р>0,05). Концентрація уваги в основній групі збільшилася в 1,57 разу, об'єм уваги-в 1,69 разу, стійкість уваги-у 3,5 разу. На тлі лікування в основній групі якість життя покращилась на 15,4%, у групі порівняння вона мала тенденцію до покращення. Заключення. Застосування Ноофену в комплексі з немедикаментозною терапією і полівітамінними препаратами сприяє покращенню результатів лікування дітей з вегетативною дисфункцією, зумовлюючи покращення загального стану і якості життя, нормалізації артеріального тиску, ліквідації астено-невротичних проявів, зменшення тривожності і нормалізації нічного сну, а також покращення короткочасної зорової пам'яті, об'єму, стійкості і концентрації уваги.

show abstract

Оцінка Якості Життя Дітей З Гастроезофагеальною Рефлюксною Хворобою

Cited by 2 publications

References 4 publications

Фактори Ризику Та Можливості Запобігання Формуванню Гастроезофагеальної Рефлюксної Хвороби В Дітей Шкільного Віку

Фактори Ризику Та Можливості Запобігання Формуванню Гастроезофагеальної Рефлюксної Хвороби В Дітей Шкільного Віку

Effectiveness and safety of Noofen® in children with autonomic dysfunction with a lack of adaptive capacity and reduced cognitive function

Contact Info

Product

Resources

About