Особливості Реабілітації Постраждалих Із Полісистемними Пошкодженнями Залежно Від Стадії Перебігу Травматичної Хвороби

Abstract

Актуальність. Останніми десятиріччями в усіх країнах світу зросла кількість постраждалих із тяжкими полісистемними та поліорганними пошкодженнями. Найбільш часта причина пошкоджень — це дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), що призводять до високої летальності (до 45 %) та інвалідизації постраждалих (від 8 до 14 %), причому серед інвалідів особи віком до 40 років становлять 70 %. Мета дослідження: вивчити особливості реабілітації постраждалих залежно від стадії перебігу травматичної хвороби в осіб із полісистемними пошкодженнями. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний науковий аналіз 228 випадків полісистемних пошкоджень у постраждалих внаслідок ДТП у період 2015–2016 рр. на базі Київського міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Результати. Ефективність реабілітаційних заходів у постраждалих внаслідок ДТП не є високою та сягає показника не більше 58 % від обсягу повного відновлення функції органів та систем організму. Висновки. Реабілітаційні заходи є невід’ємним та обов’язковим компонентом лікувально-діагностичного процесу постраждалих внаслідок ДТП. Методики проведення реабілітаційних заходів повинні мати комплексний характер та бути індивідуальними з урахуванням тяжкості та характеру пошкодження, перебігу травматичної хвороби, однак у межах єдиної методологічної системи реабілітації.