Мікробіологічні Властивості Дисперсії На Основі Міді, Отриманої Катодним Осадженням У Присутності Акрилової Кислоти

Abstract

Quantitative composition of organometallic electrodeposit obtained from the solution of 0.1 M CuSO4, 1.0 M H2SO4 and 0.2 M acrylic acid was determined by differential photometry. It was shown that the deposit contains copper complexes in an amount of 15% (wt.). Using the dispersion grain-size and microscopic analysis it was ascertained that the micropowder obtained by mechanical grinding of organometallic electrodeposit is more fine-grained and homogeneous compared with industrial or chemically obtained (by cementation with zinc) copper powders. Microbiological studies using clinical strain of microorganisms Staphylococcus aureus showed that the obtained copper-acrylate micropowder has bacteriostatic and bactericidal action. Suppression of bacteria's vital activity in the interaction with the organometallic dispersion occurs from the first minute of exposure in contrast to the influence of industrial and chemically produced copper powders. This effect is related to the special structure of copper-acrylate powder.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ МІДЬВМІСНИХ КОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ МАЛЕЇНАТНИХ КОМПЛЕКСІВ Cu+

“…Однією із сфер використання металокомплексів та металевих нанодисперсій є бактерицидні препарати [1; 2]. Ефективність дії колоїдного срібла на широкий спектр мікроорганізмів [3][4][5] спонукав дослідників зосередитись на вивченні можливості використання з означеною ціллю нанодисперсій і інших металів, зокрема -міді [6][7][8]. Ми зважили за продуктивне поєднати у одному препараті дві біоактивні речовини -малеїнатний комплекс міді та нанодисперсію цього металу [9].…”

ВПЛИВ МАЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ НА СКЛАД ТА СТРУКТУРУ МІДЬОРГАНІЧНИХ ДИСПЕРСІЙ, ОТРИМАНИХ ХІМІЧНИМ ТА ЕЛЕКТРОХІМІЧНИМ ВІДНОВЛЕННЯМ Cu2+-ІОНІВ

“…Микробиологическая активность меди и ее соединений обсуждалась в работах различных исследователей [16][17][18][19]. Проведенные нами микробиологические испытания [20] подтвердили наличие бактерицидной активности у модифицированных акриловой кислотой медных порошков, причем она оказалась существенно выше, чем у порошка чистой меди.…”