Морфофункціональний Скринінг Майбутніх Фахівців Фізичної Культури І Спорту Збройних Сил України

Abstract

Анотація. Виконання професійних завдань майбутніми фахівцями фізичної культури і спорту Збройних сил України передбачає побудову навчального процесу з фізичної підготовки з урахуванням функціонального статусу організму. Мета. Аналіз фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем курсантів Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Методи. Аналіз даних науковометодичної літератури, антропометричні, фізіологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Аналіз показників фізичного розвитку курсантів вказує на закономірні процеси росту та розвитку у даному сенситивному періоді. В ході аналізу індивідуальних результатів довжини і маси тіла нами не було виявлено осіб з дефіцитом, або надлишковою масою тіла. Біоімпедансний аналіз композиційного складу тіла дозволив виявити серед курсантів 18,2 % (n = 6) осіб, які мали дефіцит жирової маси, та 9,1 % (n = 3) курсантів із збільшенням загального вмісту жиру. Не було виявлено жодних осіб серед майбутні фахівців фізичної культури і спорту Збройних сил України з порушеннями м’язового, кісткового та водного компонента. Аналіз показників кардіореспіраторної системи вказує на високі середньогрупові результати переважної більшості досліджуваних змінних. Власні значення ЧСС у стані відносного спокою в діапазонах 48–59 уд ∙ хв–1 мали 33,3 % курсантів, що свідчить про оптимальну роботу серцево-судинної системи і вказує на високий рівень тренованості організму. Використана у науковому дослідженні ортостатична проба дала можливість оцінити у майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних сил України функціональну повноцінність рефлекторних механізмів регуляції гемодинаміки і збудливість центрів симпатичної іннервації. В ході дослідження виявлено 27,8 % (n = 9) осіб з високим рівнем роботи парасимпатичної нервової системи, яка забезпечує рефлекторно-регуляторний контроль вісцеральних функцій у процесі фізичної діяльності організму і свідчить про його високі адаптаційні можливості. Серед курсантів 39,4 % (n = 13) осіб мали власні значення життєвої ємності легень, які перевищували фізіологічні норми, що вказує на високі функціональні можливості дихальної системи.
 Ключові слова: курсанти, кардіореспіраторна система, максимальне споживання кисню, адаптаційний потенціал.