Моделювання природної еволюції видів роду Solanum L. cекції Petota Dumort. за фітофторостійкістю

Abstract

<p>The article presents the theoretical substantiation and experimental data, confirming the natural evolution of potato species from the standpoint of the stability and effectiveness of genetic control of resistance to late blight. Resistant samples of wild potato species which were differ in the appearance of the trait were used as the initial material for research. Artificial infection of seedlings obtained from self-pollination of potato samples with the race of phytophthora (<em>Phytophtora infestans </em>(Mont.) De Bary) 1-11X, Y, Z (25-30 conidia in the view of the microscope, 120 x), which made it possible to identify various types of resistance to fungus. The evolutionary changes of the species, relating their response to the changing of phytopathological situation in their areas have been experimentally proven. The intraspecific variety of <em>S. demissum </em>Lindl and <em>S. stoloniferum </em>Schlechtd. samples by resistance to phytophthora, which manifested both among I1 and among I2, has been identified. Depending on the evolution of the samples, differences in the genetic control of resistance to the pathogen were found, which was manifested in the frequency of appearance of offspring with high resistance, hypersensitivity, high, medium and low field resistance, as well as complete damage of seedlings. In the species of <em>S. demissum</em> the sample was found, in its progeny the seedlings with extremely high resistance to the pathogen were not isolated, but in the case of the UK sample No 27-19 the part of such material was 94.2%. The lower level of genetic control in this species was characterized by the type of supersensitive resistance. Variation in the offspring samples by this type of resistance was observed in the range of 0-78.4%, and the splitting of seedlings with high field stability was even smaller and was within 0-45%. Similar data were obtained for the species of <em>S. stoloniferum</em>. A similar type of conjugate evolution of phytophthora resistance in the testing species has been experimentally proved. There were no differences in the manifestation of hypersensitive resistance or they were very insignificant. The maximum differences between species were 4% in the class with the offspring frequency of 81-100%. Based on the results of the phytophthora resistance evaluation of various samples of potato species in I2, it was assumed that under epiphytotic conditions in the area of species growth, samples with effective genetic control of the trait, i.e., with an extremely high degree of resistance, will be evolutionally promising. </p>

Оптимізація технології культивування павловнії (Paulownia Siebold & Zucc.) in vitro

“…Серед регенерантів зростала кількість вітрифікованих. Як вже зазначалося (Podhaietskyi et al, 2020), можна визнати, що причиною цього було накопичення в листках надмірної кількості як осмотично активної цукрози, так і продуктів її перетворення. За концентрацій 4 і 5 % кількість мікропагонів зростала, але їх використання для клонування ускладнювалося гіпергідратацією та вкороченням стебла.…”

“…Зв'язок між інтенсивністю фотосинтезу у листках та експортом з них продуктів асиміляції у природних умовах досить істотний і пов'язаний з розвитком листкової пластинки. Тому детермінуючий ефект світла в умовах in vitro більше проявляється через регулювання різноманітних фізіологічних процесів (Podhaietskyi et al, 2018(Podhaietskyi et al, , 2020.…”

“…Від спектрального складу штучного світла залежить ріст стебла і його діаметр. За довгохвильового спектра, який забезпечується внаслідок використання ламп розжарювання, стебла подовжуються, а за використання короткохвильового, тобто під люмінесцентними лампами, спостерігається вкорочення міжвузлів (Podhaietskyi et al, 2018(Podhaietskyi et al, , 2020. Якісний спектральний склад світла впливає не тільки на інтенсивність фотосинтезу, але й на хімічний склад асимілятів (Nguyen et al, 2020;Xiao et al, 2011).…”

“…У процесі культивування регенерантів на середовищі без цитокінінів на всіх варіантах освітлення не відмічалося регенерантів з ознаками гіпергідратації тканин. Проте, культивування їх на середовищах без цитокінінів призводило до зниження коефіцієнтів розмноження, швидкого старіння культури, тобто втрати ювенільного стану (Podhaietskyi et al, 2020). Ці дані стали підставою для подальшого дослідження впливу спектру світла та цитокінінів на регенеранти павловнії (табл.…”

“…У попередніх повідомленнях було показано, що екзогенні цитокініни в рослинних об'єктах in vitro можуть відкладатися «про запас» з наступними проявами цитокінінової фітотоксичності, а за мікроклонального розмноження ефекти фітотоксичності можуть передаватися у вегетативних поколіннях з тенденцією до наростання її ефектів (Matskevych et al, 2022). Регенероване з таких рослин потомство втрачає здатність до розгалуження пагона та ризогенезу, а при гострій формі токсикації ізольовані експланти гинуть (Podhaietskyi et al, 2020). Таблиця 8.…”