“…космічних апаратів (які рухаються близько один до одного ˗ у межах не більше 200 метрів). До таких угруповань належать «розподілені» космічні апарати, застосування яких у глобальних супутникових системах, що реалізують новітні інформаційні технології (тощо) має великі перспективи [3]. Ще один приклад ускладнення спостереження орбіт ˗ наявність перспективних технічних рішень, які передбачають, з одного боку, збільшення кількості і чисельності угруповань космічних апаратів з регулярною структурою, яка підтримується достатньо стабільною, а з іншого ˗ використання відносно невеликих угруповань космічних апаратів, орбітальні параметри яких достатньо швидко змінюють (адаптовано до поточної задачі).…”