Значення Судового Прецеденту Для Розвитку Кримінального Законодавства

Abstract

Єдність судової практики є надзвичайною важливою в сучасній демократичній і правовій Україні. Найбільш вагомим засобом забезпечення єдності судової практики є Верховний Суд як найвищий cуд у системі судоустрою України. Часто у постановах Верховного Суду по конкретних справах формулюється певне розуміння норми кримінального закону, яке відповідним чином застосовується в подальшому органами досудового розслідування і судами нижчих інстанцій. Важливе значення для кримінального права мають і рішення Конституційного Суду України. За своєю юридичною природою найвища інстанція судової гілки влади має забезпечувати єдність та сталість судової практики всіх судів, які входять до системи судоустрою України, а тому її конституційний статус полягає в безперервності здійснення повноважень від часу прийняття Основного Закону України. Видається, що під судовою практикою в даному контексті варто розуміти певний підсумок судової діяльності, що включає роз’яснення, які надавалися в постановах Пленуму Верховного Суду України, що базуються на чинному законодавстві і рішеннях Верховного Суду по істотних конкректних справах. Розглянуто суть та значення судового прецеденту для розвитку кримінального законодавства. Визначено місце судового прецеденту в правовій системі України. Проаналізовано позиції науковців із зазначеного питання. Зауважено також на питанні єдності судової практики та якості судових рішень, які можуть мати прецедентне значення. Визначено, що належне кримінально-правове регулювання можливе до внесення відповідних змін у кримінальний закон за допомогою судового прецеденту. Указано, що необхідність використання судового прецеденту для регулювання кримінально-правових відносин обумовлена об’єктивною неможливістю досягнення досконалості і повноти регулювання кримінально-правових відносин лише кримінальним законом. Констатовано, що Верховний Суд, зокрема, займається формуванням нових правових позицій, котрі несуть важливе значення у випадку наявності колізії чи прогалин у діючому законодавстві, а не просто є третьою судовою інстанцією, яка переглядає рішення попередніх двох.