Заборона Дискримінації При Реалізації Права На Працю Як Спосіб Забезпечення Балансу Інтересів У Трудових Відносинах

Abstract

Автор досліджує проблематику заборони дискримінації при реалізації права на працю як способу забезпечення балансу інтересів у трудових відносинах. Автор вказує, що основним законним інтересом працівника при реалізації права на працю є отримання роботи відповідно до спеціальності і кваліфікації незалежно від інших факторів, які характеризують особисте та соціальне становище працівника. Визнається, що натомість роботодавець, володіючи правом на добір працівників, може зловживати цим правом та встановлювати обмеження, додаткові вимоги чи переваги для прийняття на роботу. Автор переконаний, що у цьому випадку не можна говорити про законність інтересу роботодавця. Навпаки, у такій ситуації має місце порушення принципу рівності у сфері праці та здійснюється дискримінація при реалізації права на працю. Автор зазначає, що чинне українське законодавство практично не закріплює ефективних механізмів захисту від дискримінації при реалізації права на працю, які б забезпечили реальний баланс інтересів учасників трудових відносин. Вказується, що за наявності положень, які гарантують рівне ставлення у трудових відносинах, положення трудового законодавства не розкривають механізми захисту права на працю у випадках, коли принцип рівності був порушений та мала місце дискримінація. Автором пропонуються шляхи удосконалення трудового законодавства для гарантування балансу інтересів учасників трудових відносин при реалізації громадянами права на працю.

Поважні Причини В Законодавстві Про Працю Й Повага До Людини В Трудовому Праві: Проблеми Розуміння Й Регулювання

“…Новий підхід до постановки проблеми зумовлює звернення до досліджень, пов'язаних з категоріями повага, гідність, гідна праця, недискримінація в праці, справедливість тощо. Серед публікації останніх років з цих питань слід назвати роботи Л. П. Амелічевої [1], О. О. Коваленко [2], Р. І. Шабанова [3], А. А. Соловей [4], фахівців у галузі психології М. Д. Прищак, О. Й. Лесько [5], Г. В. Ложкіна та ін. [6], спеціалістів з економіки С. Б. Іваницької та ін.…”