Економічна Оцінка Моделей Технологій Створення Та Використання Бобово-Злакових Травостоїв

Abstract

Мета. Мета статті – визначення економічної ефективності вапнування, інокуляції, стимулятора росту, мінеральних, композиційних органо-мінеральних добрив, кількості скошувань у сезон бобово-злакових травостоїв і проведення порівняльного аналізу економічної ефективності використання травостою впродовж трьох та п’яти років.
 Методологія / методика / підхід. Економічне оцінювання ефективності технологій виконано на базі експериментальних даних. Експериментальну роботу проведено на стаціонарному досліді Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України упродовж 2011–2015 рр. Для залуження використали конюшину лучну, козлятник східний, тимофіївку лучну, кострицю лучну та стоколос безостий. Показники економічної ефективності визначено розрахунковим методом за особисто розробленими технологічними картами.
 Результати. За даними п’ятирічних досліджень визначено динаміку кормової продуктивності бобово-злакового травостою та надано економічну оцінку технологіям створення та використання лучних агрофітоценозів. Установлено, що загальні витрати на створення травостою становили 189–191 дол. США/га, а внесення вапна збільшило їх до 555 дол. США/га. У перший рік з новоствореного бобово-злакового травостою отримано вихід кормових одиниць на рівні 2,22–4,53 т/га, а в третій рік – 4,43–7,36 т/га. На п’ятому році кормова продуктивність травостою знизилася до 4,25–6,53 т/га кормових одиниць. Найвищі показники економічної ефективності створення та використання бобово-злакових травостоїв одержано за трирічного використання, а в середньому за п’ять років рівень рентабельності та умовно-чистий прибуток дещо знизилися. Найбільш затратним заходом при створенні бобово-злакового травостою є вапнування ґрунту. З економічного погляду цей захід окуповується при дворазовому скошуванні травостою за три роки, а при триразовому – за п’ять років. Найвищу кормову продуктивність бобово-злакового травостою із умовним рівнем рентабельності 291 %, умовно чистим доходом 753 дол. США/га забезпечує технологія створення та використання, яка включає застосування композиційного органо-мінерального добрива на фоні фосфорних і калійних добрив.
 Оригінальність / наукова новизна. Уперше доведено доцільність застосування при створенні бобово-злакових травостоїв композиційних органо-мінеральних добрив, розкрито їхню роль у підвищенні кормового та агроресурсного потенціалу.
 Практична цінність / значущість. Запропоновані моделі технологій дозволяють без застосування азотних добрив із використанням композиційних органо-мінеральних препаратів створити високопродуктивні бобово-злакові лучні агрофітоценози, які забезпечують одержання в середньому за п’ять років 5,7 т/га кормових одиниць; сприяють підвищенню умовного рівня рентабельності до 291 %, що зумовлює підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

The impact of natural factors and the interaction of anthropogenic resources on the productivity and energy potential of grasslands

“…This has led to improved feed quality. The use of limestone materials in the creation of legume-grasses increases the yield of feed units (Panakhyd et al, 2020).…”