Досягнення Та Перспективи Розвитку Сучасних Методів Допоміжних Репродуктивних Технологій В Лікуванні Безпліддя

Abstract

РЕЗЮМЕ. Проаналізовано сучасні підходи до діагностики та лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Особливої ваги набуває проблема безпліддя в розвиненому суспільстві. Незважаючи на те, що методи лікування безпліддя постійно вдосконалюються, актуальність проблеми дедалі більше зростає, оскільки спостерігається зниження репродуктивного потенціалу населення.КЛЮЧОВІ СЛОВА: репродуктивна медицина, допоміжні репродуктивні технології, безпліддя.Вступ. Демографічна ситуація в Україні на сьогоднішній день є вкрай складною. Свіченням цього є зростання показників смертності та зни ження народжуваності. Все це пов'язано з не гативною економічною ситуацією та шкідливим впливом екологічних факторів на репродуктив ну систему, що призводить до безпліддя. Кожна п'ята подружня пара не може самостійно зачати дитину, а це складає 20 %. Серед населення Украї ни, де частка жінок фертильного віку становить 12,5 млн, приблизний показник безплідних пар складає близько 2 млн [1, 2].Тому лікування безпліддя є важливою демо графічною та соціально економічною проблемою в усьому світі, для вирішення якої використову ються допоміжні репродуктивні технології (ДРТ, англ. Assisted Reproductive Technology -АRT). ДРТ -це сукупність методик лікування безпліддя, які включають різного роду маніпуляції з гаме тами, окремі або всі етапи підготовки репродук тивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до переносу їх у матку здійснюються в умовах in vitro. Сьогодні це не тільки способи по долання різних форм чоловічого та жіночого без пліддя, а й можливість профілактики і лікування спадкових захворювань за допомогою преім плантаційної молекулярної діагностики та клітин них технологій, що набувають стрімкого розвитку в останні десятиліття [2, 13].Одне із перших повідомлень про можливість нормального розвитку яйцеклітин ссавців поза організмом -in vitro -було вперше опубліковано у 1934 р. науковцями лабораторії загальної фізіо логії Гарвардського університету Pincus і Enzmann [3,4]. Однак до 1959 р. не було беззаперечних до казів того, що запліднення «поза організмом» дій сно «працює». Завдячуючи досягненням у галузі ембріології і розвитку мікроскопії в 1959 р. лікар М. Chang шляхом штучного запліднення отримав дитинчат ссавців (кроликів) [5]. Таким чином був відкритий шлях для подальшого розвитку штуч ного запліднення у людей. Етапи розвитку за пліднення in vitro пов'язані з науково технічним прогресом у більшій мірі, ніж інші галузі медицини, адже для здійснення цього необхіднй високий рі вень розвитку технологічної науки та фармакології.У 1965 р. R. Edwards і Georgeanna і Howard Jones вперше запліднили людську яйцеклітину in vitro. А в 1976 р. R. Edwards і P. Steptoe повідомили про першу вагітність після перенесення пацієнтці ембріона на стадії морули, але вагітність була позаматковою [6].На сьогоднішній день основоположниками сучасного методу запліднення in vitro є британські вчені -біолог (ембріолог) R. Edwards та акушер гінеколог P. Steptoe, які у 1978 р. вперше у пацієнт ки Леслі Браун з абсолютним трубним...