Глобальне Прогнозування: Біосферний Аспект

Abstract

кандидат біологічних наук, професор 2-доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища садово-паркового господарства, кандидат біологічних наук, доцент, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет 3-доцент кафедри ботаніки та екології, кандидат біологічних наук, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «КНУ» 4-завідувач кафедри ботаніки та екології, кандидат біологічних наук, доцент Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «КНУ» Вступ. Біогеоценоз є елементарною структурно-функціональною одиницею біосфери. В його теорії суттєво важливими є екстраполяція поглядів В.І. Вернадського [1] на біосферу, побудова різнорівневих методологічних проблем, концепцій, визначення сучасного стану, та в ретро-і перспективах, розвиток ідей В.М. Сукачова, І.І. Шмальгаузена [3, 6, 7]. Мета роботи-доповнення окремих положень теорії біогеоценології. Результати та їх обговорення. Біогеоценоз неальтернативно визначається різними авторами. Відповідно основоположним працям В.М. Сукачова [3], він є сукупністю організмів різних царств живої природи, що історично формується та розвивається на основі рослинного угруповання у певному більш або менш однорідному відчленованому від інших просторі території чи акваторії та складає єдність у самих собі зі структурами та функціями неживої природи, забезпечуючи більш або менш циклічно залежне функціонування на основі притоку сонячної енергії та обмінних явищ і процесів з сусідніми біогеоценозами. Для біогеоценозів, як систем, властива певна відчленованість (автономність), дискретність, організованість на основі парцелярної та біофункціональної ієрархічності, відповідно консортивності та рівнів мас-енергетичного використання трофічних ресурсів. Біогеоценоз, як феномен організованості живої природи, є елементарною структурно-функціональною одиницею біосфери, а біоценоз, відповідно, одиницею живої речовини планети [1]. В біогеоценозах специфічно відтворюються і проявляються функції біосфери на основі активності складаючих його тіл біотичного, біогенного, біокосного та косного типу. Енергетична функція біогеоценозу виявляється в його енергетиці, тобто сукупності всіх процесів та явищ пов'язаних з одержанням накопиченням, рухом і розсіюванням енергії в трофічних ланцюгах і сітях. Метаболічна функція характеризує всю невизначено велику кількість обмінних процесів в організмах і між організмами біогеоценозу, а також міжбіогеоценотичні обміни в самому широкому розумінні (хімічними елементарними сполуками, організмами, їхніми зачатками, рештками). Концентраторна функція біогеоценозу пов'язана зі специфічним накопиченням живої біомаси, необіогенної та біокосної речовини.