Вплив Різних Схем Патогенетичного Лікування На Стан Прооксидантно-Антиоксидантного Гомеостазу У Хворих На Гострий Гепатит В Із Супутнім Хронічним Вживанням Алкоголю В Гепатотоксичних Дозах

Abstract

Обстежені 133 хворі на гострий гепатит В віком від 18 до 60 років. У роботі показано, що у хворих на гострий гепатит В із супутнім хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах розпал захворювання характеризується більшими порушеннями прооксидантно-антиоксидантної регуляції за рахунок вищого рівня альдегідфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові та нітритів, що поєднується з низьким умістом L-аргініну в сироватці крові. Період реконвалесценції в цих хворих характеризується вищим рівнем альдегідфенілгідразонів й кетонфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові, вищим умістом нітритів у поєднанні з низьким умістом L-аргініну в сироватці крові порівняно з хворими без супутнього ураження печінки. Залучення L-аргініну гідрохлориду (Тівортін) та тіотриазоліну до лікування хворих на гострий гепатит В із хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах сприяє поліпшенню прооксидантно-антиоксидантних процесів за рахунок зниження вмісту нітритів і кетонфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові, підвищення вмісту L-аргініну й активності каталази в сироватці крові, сприяє нормалізації активності аланінамінотрансферази та збільшенню частоти сероконверсії HBeAg — anti-HBе порівняно з хворими, у лікуванні яких використовували лише базисні засоби.