Анализ Осведомленности Врачей Относительно Принципов Коррекции Лихорадки У Детей

Abstract

Актуальность. Лихорадка у детей является одной из наиболее частых причин обращения родителей к врачу. Цель: проанализировать состояние осведомленности врачей относительно принципов лечения лихорадки у детей, методов оптимальной дозировки жаропонижающих препаратов и особенностей применения жаропонижающей терапии у отдельных категорий пациентов по специально разработанным анкетам. Материалы и методы. В опросе принимало участие 108 врачей. Анкета состояла из 20 вопросов. Результаты. Врачи отмечают, что для снижения температуры тела у ребенка только 66,0 % родителей используют средства, рекомендованные врачом, остальные опираются на личный опыт и рекомендации провизоров. 64,2 % респондентов в качестве жаропонижающего препарата первой линии указали ибупрофен. Показанием к применению жаропонижающих препаратов 90,6 % врачей считали повышение температуры тела до 38,5 °С и более. Вместе с тем 26,4 % врачей применяют эту группу препаратов после вакцинации; 17,0 % респондентов допускают применение жаропонижающих препаратов при температуре тела у ребенка меньше 38,5 °С, прежде всего при фебрильных судорогах в анамнезе, а также при болевом синдроме и плохом самочувствии. 50,9 % респондентов комбинируют применение ацетаминофена и ибупрофена в случае неэффективности одного из них, используя второй препарат в промежутках между приемами первого. Наиболее сложными вопросами для врачей были особенности применения жаропонижающих препаратов у детей с сопутствующей патологией. Выводы. С учетом полученных данных считаем необходимым проводить дальнейшую работу среди врачей относительно осведомленности о принципах и показаниях к использованию антипиретической терапии у детей.

Peculiarities of vegetative provision and disorders of tolerance to exercise in children with endocrine and cardiac pathology

“…Сьогодні провідними вченими розглядається патогенез порушень серцево-судинної системи при НІХ крізь кардіоваскулярний континуум, у якому початковою ланкою вважається розвиток ендотеліальної дисфункції, а серед факторів ризику зазначено АГ, низьку фізичну активність і порушення вуглеводного обміну, інших змін гомеостазу. Доведено, що розвиток судинної дисфункції має місце як у підлітків з артеріальною гіпертензією, так і у підлітків з цукровим діабетом, що призводить до порушення метаболізму міокарда та зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи [4,6,7,15]. Цим хворим необхідно дотримуватися певного способу життя та постійно приймати ліки, у них обмежена працездатність і рухова активність, внаслідок чого вони підвищують ризик розвитку судинних катастроф додатково до патогенетичних механізмів основного захворювання.…”

“…Обов'язковим для визначення толерантності до фізичного наватаження є розрахунок індексу Руф'є. Згідно з наказом МОЗ України №518/674 від 20.07.2009 р. для оцінки адаптаційних можливостей школярів у практику шкільного лікаря та педіатра первинної ланки була введена проба Руф'є [4,5,6]. Використання її є підставою визначитися з об'ємом фізичних навантажень на уроках фізичного виховання у школі.…”

“…Також, за даними проби, багато дітей і підлітків мають знижену толерантністю до фізичного навантаження. Проведене у 2013 році Ю. В. Марушко та Т. В. Гищак дослідження функціональних можливостей дітей молодшого віку, показало, що тільки 10-20% досліджених дітей мають право займатись в основній групі на уроках фізичного виховання та виконувати нормативи [4,5,8]. На сьогодні залишається недостатньо вивченим взаємозв'язок між порушенням толерантності до фізичних навантажень і різноманітними хронічними захворюваннями у дітей, не вирішені причини високої частки низьких результатів проби у майже здорових школярів.…”