What Do We Talk about When We Talk about Ethics Regulation in Politics?

Mapping ethics self-regulation within political parties: Norms, oversight and enforcement

“…The shift from meta- to self-regulation is partly influenced by developments taking place in the private sector and its expansion to the public sector. Parties were not immune to this trend and benefited from the general debate about ethics regulation taking place at the parliamentary and cabinet levels (de Sousa and Coroado, forthcoming), and started to adopt new guidelines and CCE to develop internal bodies trusted with disciplining the ethical conduct of their members, staff and elected officials, and improve a series of financial reporting procedures. Some of these measures have been imposed by law, as in Spain, others have resulted from parties’ initiative in reaction to internal and external pressures.…”

Вплив Політичних Партій На Етизацію Публічного Управління Та Демократичного Врядування

“…Стосовно аналізу етичних проблем крізь призму діяльності партій, то варто погодитись із експертами: більшість досліджень в цій сфері розглядають внутрішньопартійну демократію, але нехтують питаннями партійного саморегулювання, етичного управління та його впливу на суспільний імідж партій [11]. Але в останні роки з'явилися цікаві наукові розробки щодо норм, нагляду і правозастосування як елементів етичного саморегулювання в політичних партіях (Л. де Соуза, Е. Р. Санчес та С. Короадо) [11][12], управління етикою в політичних партіях (С. Андерссон і Т. Лару) [13], ролі етичних кодексів політичних партій у комунікаціях під час виборчих кампаній (Н. Горі) [14].…”

“…Однак в цьому процесі постає проблема того, що «розробники правил» також є «виконавцями правил» -прийняття та реалізація регулятивних режимів етики зрештою знаходиться в руках тих, хто підлягає регулюванню [12]. Оскільки правила етики накладають відчутні обмеження та потенційні втрати для індивідуальних і колективних політичних акторів в обмін на розсіяні та невизначені системні переваги, такі як підвищення політичної довіри громадян і підтримки демократії, рівень успіху, як зазначають С. Короадо та Л. де Соуза, залежить насамперед від надійної політичної відданості [12].…”

“…Загалом, можна зробити висновок, що прийняття та впровадження Етичних кодексів/Правил поведінки не лише може бути відповіддю на певні скандали, що пов'язані із членами партії [12], а також постає демонстрацією готовності партій до підтримки власної репутації, сприяння формуванню довіри громадськості до цих політичних акторів, зміцнення прозорості та відкритості управлінських процесів; є чинником побудови внутрішньопартійної демократії й ствердження етичної культури на рівні партійної системи.…”