Ways to improve the procedure of paying the excice duty on tobacco products in Ukraine

Abstract

Анотація. У статті зазначено, що запровадження в Україні сплати акцизного податку з тютюнових виробів у день отримання акцизних марок забезпечило зростання надходжень акцизу лише у 2013 р. за рахунок їх акумулювання за 13 місяців замість 12-и. Однак такий порядок сплати не відповідає сутності акцизного податку та європейській практиці акцизного оподаткування, що базується на вимогах Директиви Ради 2008/118/ЄС, суперечить низці положень Податкового кодексу України, призводить до відволікання обігових коштів платників податків і залучення ними додаткових кредитних ресурсів, є складним у адмініструванні. Застосування цього порядку стало додатковим чинником тінізації тютюнового ринку в умовах динамічного підвищення ставок акцизного оподаткування. Таке нововведення, як можливість відстрочення перерахування податку, скоротило період відволікання обігових коштів і кількість платежів до бюджету; між тим із посиленням акцизного навантаження щороку зростають обсяги вилучених з обороту фінансових ресурсів платників. Обґрунтовано доцільність відновлення з 2020 р. порядку сплати акцизного податку з тютюнових виробів протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації. Ключові слова: акцизний податок з тютюнових виробів, порядок сплати акцизного податку, акцизна марка, запобігання ухиленню від акцизного оподаткування тютюнових виробів та його уникненню. Табл. 1. Літ. 15.

Evaluating the Consequences of Reform of Ukrainian Tax System in the Context of Tax Burden Indicators

“…Зокрема, у низці наукових та експертних статей розглядаються здобутки та недоліки у справлянні податку на прибуток підприємств у зв'язку з обґрунтуванням як доцільності, так і недоцільності його заміни податком на виведений капітал [1][2][3][4]. Чимало публікацій присвячено аналізу економічних і фіскальних наслідків підвищення ставок акцизного податку та проблемам його адміністрування [5][6][7]. З'явилися нові публікації, в яких обґрунтовується шкідливість ПДВ для української економіки [8; 9].…”

“…Впродовж десяти років чітка тенденція в її динаміці не простежується; вона коливається в межах 4-5% ВВП, змінюючись переважно під впливом кон'юнктурних чинників, і є вищою, ніж її середній рівень у країнах ЄС-11. Щодо імпліцитної ставки податків на капітал, то через відсутність повної статистичної інформації, необхідної для розрахунку за методологією Єврокомісії знаменника показника -доходів від капіталу 5 , вона була розрахована за спрощеною процедурою 6 . Це унеможливлює коректні порівняння з імпліцитною ставкою податків на капітал у країнах ЄС, проте дозволяє аналізувати її динаміку в Україні, оскільки за всі роки показник розраховувався за єдиною методикою.…”

“…-Див. :[19] 6. При розрахунку доходів від капіталу в Україні враховувалися такі їх види, як чистий прибуток, змішаний дохід, сальдо доходів від власності, а також доходи від власності, отримані з інших країн.…”