Transposition of the apophysis of the greater trochanter for reconstruction of the femoral head after septic hip arthritis in children

Abstract

Background and purpose Total necrosis of the femoral head after infection in children during their first months of life gives a dislocated hip with severe leg shortening. A new femoral head can be achieved with subtrochanteric osteotomy and transposition of the apophysis of the greater trochanter into the acetabulum. Previous reports have dealt with short-term results (up to 12 years). Here I present some results of this procedure 15–24 years after operation.Patients and methods 4 children aged 1–6 years with complete necrosis of the femoral head were operated on with transposition of the greater trochanter. Secondary shelf plasty was performed later in 1 child, distal femoral epiphysiodesis in another, and femoral bone lengthening in 1 child. The mean follow-up period was 19 (15–24) years.Results A new femoral head developed in all hips. 2 of them had a spherical head with a good acetabular cover, and without any osteoarthritis except for slight reduction of cartilage height. These hips were painless, with a mobility that allowed good walking function after 16 and 24 years, respectively. In the other 2 patients, in which there was a severe acetabular dysplasia at the primary operation, the new femoral head was somewhat flattened; painful osteoarthritis led to hip replacement 15 and 21 years after trochanter arthroplasty. Even these patients had a relatively good walking function until the last couple of years before hip replacement. Maximum leg length discrepancy was 7 cm.Interpretation Trochanter arthroplasty with subtrochanteric osteotomy in total femoral head necrosis after septic arthritis in children may give satisfactory long-term results provided adequate acetabular cover is obtained. Although the method cannot provide a normal hip, it can contribute to less length discrepancy, less pain, improved gait, and more favorable conditions for later hip replacement.

Neglected hip septic arthritis leading to extrusion of the capital femoral epiphysis

“…13 It provides a leg-lengthening effect by splitting the proximal end of the femoral shaft. Benum 14 has described a technique in which the trochanteric apophysis is transposed into the acetabulum by a subtrochanteric osteotomy in four children. All of these patients developed femoral heads.…”

Reconstruction of the hip joint in children after septic coxitis

“…Одним из достоинств данной технологии можно считать одновременное восстановление и стабилизацию суставных соотношений и компенсацию укоро-чения. Методика двойной чрезвертельной остео-томии, использованная в 8 наблюдениях, базиру-ется на принципах известных операций Withman и Wagner [20,25] и отличается от многочис-ленных аналогов применением аппарата наруж-ной фиксации (Илизарова). Анализ ближайших и среднесрочных результатов в возрастном аспек-те не выявил существенных различий.…”

“…Представленные результа-ты дают основание утверждать, что применение реконструктивных вмешательств у детей школь-ного возраста не приводит к декомпенсации и по-тере функции сустава. Мы придерживаемся точки зрения ряда авторов, что реконструкция сустав-ных компонентов не только улучшает функцию конечности, но и облегчает выполнение операции эндопротезирования, вероятность которой доста-точно велика у всех пациентов с деструктивными вывихами бед ра [9,10,25]. Обязательным услови-ем применения представленных технологий явля-ется наличие у хирурга значительного опыта ис-пользования аппаратов наружной фиксации.…”

Surgical treatment of shape and position of the greater trochanter of the femur in children with hip joint pathology

“…У цих та інших роботах доведено, що показання до хiрургiчного лікування деформацій ВВ необхiдно визначати з урахуванням скарг хворого, клiнiчної картини та результатів динаміки рентгенологічного i бiомеханiчного обстеження. Лiкар-ортопед також має чiтко усвiдомлювати мету та прогнозувати результат, який вiн хотів би отримати після виконаного хiрургiчного втручання щодо корекції деформацій ВВ, а саме: зменшення кульгавості, збiльшення обсягу рухiв у КС, усунення деформацій ВВ та, можливо, усього проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК), особливо якщо це стосується дітей зі збереженим ростом [5][6][7].…”

“…У зв'язку з бурхливом розвитком ендопротезування КС опубліковано багато робіт з приводу патобіомеханіки КС та проведено обґрунтування переміщення ВВ з метою покращення функції суглоба в цих випадках [6,7].…”