Transition of early-phase treatment for acute pancreatitis: An analysis of nationwide epidemiological survey

Abstract

Treatment of acute pancreatitis (AP) is one of the critical challenges to the field of gastroenterology because of its high mortality rate and high medical costs associated with the treatment of severe cases. Early-phase treatments for AP have been optimized in Japan, and clinical guidelines have been provided. However, changes in early-phase treatments and the relationship between treatment strategy and clinical outcome remain unclear. Retrospective analysis of nationwide epidemiological data shows that time for AP diagnosis has shortened, and the amount of initial fluid resuscitation has increased over time, indicating the compliance with guidelines. In contrast, prophylactic use of broad-spectrum antibiotics has emerged. Despite the potential benefits of early enteral nutrition, its use is still limited. The roles of continuous regional arterial infusion in the improvement of prognosis and the prevention of late complications are uncertain. Furthermore, early-phase treatments have had little impact on late-phase complications, such as walled-off necrosis, surgery requirements and late (> 4 w) AP-related death. Based on these observations, early-phase treatments for AP in Japan have approached the optimal level, but late-phase complications have become concerning issues. Early-phase treatments and the therapeutic strategy for late-phase complications both need to be optimized based on firm clinical evidence and cost-effectiveness.

Определение Риска Осложненного Течения Острого Панкреатита По Результатам Клинического Ответа Пациента На Стартовую Инфузию

“…За клінічними результатами стартової рідинної ресусцитації як складової інтенсивного лікування пацієнтів із ГП, протягом 48 годин (визначено за Atlanta-2012) окреслено групу ризику ускладненого і тяжкого перебігу, що збігається з даними сучасних досліджень [3,8,12,15,17,19,20,22].…”

“…В основі патогенезу ГП, як біліарного, так і алкогольного походження, -протокова гіпертензія і токсичний ферментативний автоліз підшлункової залози (ПЗ) [2,5,6] з раннім формуванням «трансцелюлярного» абдомінального басейну [5,6]. Розлади у рідинних компартментах організму пацієнта із ГП клінічно виявляються гострою хірургічною дегідратацією на фоні панкреатогенної токсемії [1,2,5,8] із депонуванням або подальшою секвестрацією рідини [2,4,6]. Рання інфузійна терапія є основою первісного лікування і рекомендується повсюдно провідними міжнародними рекомендаціями [1,2,5,[8][9][10].…”

“…Розлади у рідинних компартментах організму пацієнта із ГП клінічно виявляються гострою хірургічною дегідратацією на фоні панкреатогенної токсемії [1,2,5,8] із депонуванням або подальшою секвестрацією рідини [2,4,6]. Рання інфузійна терапія є основою первісного лікування і рекомендується повсюдно провідними міжнародними рекомендаціями [1,2,5,[8][9][10]. Стратегія рідинної ресусцитації базується на своєчасному оцінюванні вихідного волемічного статусу хворого й обґрунтованій корекції визначених рідинних порушень [1,2,[9][10][11], що забезпечує ефективну системну, органну циркуляцію і тканинну перфузію [1,[8][9][10][11], усуваючи ішемію ПЗ, підтримуючи бар'єрну функцію кишечника, запобігаючи поліорганній недостатності, виникненню і маніфестації синдрому системної запальної відповіді (Systemic Inflammatory Response Syndrome -SIRS) [1,2,9,12,13].…”

“…Рідинна ресусцитація при ГП є складним процесом і має ураховувати динаміку секвестрації рідини на різних стадіях захворювання [2,4,8,11,12]. Первинний болюс відновлює внутрішньосудинний компартмент, виснажений первинним патологічним перерозподілом і формуванням «третього простору» [2,6,8,13,14]. Прогнозування рівня секвестрації рідини у перші 48 год асоціюється з формуванням панкреонекрозу та ускладненим перебігом ГП [1,2,4,10,12,13].…”

Жидкостные И Волемические Нарушения У Пациентов С Различными Формами Острого Панкреатита После Проведения Стартовой Инфузионной Терапии

“…Результати проведеного нами дослідження збігаються з даними, що отримують і публікують науковці з інших країн [8,10,[13][14][15][16]19]. За епідеміологічною структурою представлена нами когорта пацієнтів розподілилася за етіологічним чинником ГП: аліментарний, біліарний, травматичний [7,17,18] і ступенем тяжкості перебігу: помірний, середній і тяжкий [1,16,18]. Аналіз проведеної стартової інфузійної терапії дозволив узагальнити: розлади у рідинних компартментах організму пацієнта при ГП клінічно проявляються гострою хірургічною дегідратацією на фоні панкреатогенної токсемії, вираженість якої залежить від ураження ПЗ [2, 4,6,14,19].…”