The study of the effect of the low molecular analog of neuropeptide Y on behavioral reactions in rats

Abstract

Відомо, що поряд з основними стрес-адаптивними системами організму одне з вирішальних місць посідає біологічно активний пептид-нейропептид Y (NPY). NPY-біологічно активна сполука пептидної природи, здатна активувати 4 різних підтипи NPY-рецепторів у ссавців. Широка розповсюдженість NPY-рецепторів обумовлює те, що система NPY і NPY-рецепторів бере участь у регулюванні багатьох фізіологічних функцій, серед яких відчуття насичення та голоду, циркадні ритми, реакція організму на стрес, навчання, регуляція судинного тонусу, сну, сексуальної поведінки тощо. Мета. Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкову реакцію щурів у тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт». Матеріали та методи. Об'єктом дослідження був модифікований кінцевий фрагмент NPY, що містить 9 амінокислотних залишків. Дослідні тварини отримували інтраназально розчин досліджуваного пептиду у дозуванні 0,02 мг/кг, 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг. Фармакологічне вивчення впливу сполуки на поведінкові реакції щурів проводилося в тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт». Результати. Експерименти на щурах показали наявність анксіолітичних властивостей у сполуки без супутнього седативного ефекту. В тестах «відкрите поле» і «піднесений хрестоподібний лабіринт» спостерігався активуючий вплив сполуки на локомоторну активність та зниження вегетативних проявів. Висновки. Дані експерименту вказують на те, що модифікований фрагмент нейропептиду Y здатен впливати на рівень тривожності та дослідницької активності щурів, що обґрунтовує доцільність подальшого дослідження цієї експериментальної сполуки. Ключові слова: нейропептид Y; стрес; відкрите поле; піднесений хрестоподібний лабіринт; поведінкові розлади

Patterns of Anxious Activity in Young and Middle-Aged Rats Under Experimental Hyperthyroxinemia

“…тати доводять наявність тенденції до зростання на цьому фоні орієнтовно-дослідницької діяльності, а інші спростовують віковий аспект цього питання. Збільшення рухової активності може визначатися зниженням рівня стресу та тривожності у лабораторних тварин [12]. Проте посилення тривожності під час помірного емоційного навантаження пояснюється зниженням рівня серотоніну в гіпокампі, а надмірна тривожність за умов гострого стресу -накопиченням вмісту ГАМК і гліцину, зменшенням вмісту глутамату у гіпокампі [13].…”