The Phenomenon of Nation in Modern Scientific Interpretations

Abstract

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Озьмінська І.Д. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу ФЕНОМЕН НАЦІЇ В СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до дослідження феномену нації. Визначено, що однієї загальновизнаної й однозначної дефініції нації не існує. Причина цього -багатогранність функцій, пов'язаних із цим феноменом, які нормують і легітимізують майже всі прояви суспільного буття людини. Крім того, труднощі категоріального визначення феномену нації пов'язані з тим, що її субстанціональність «приписується» дуже різнопорядковим феноменам об'єктивного і суб'єктивного характеру. Окреслено основні напрями концептуального осмислення природи та сутності нації в європейській філософській думці. Зазначено, що формування нації стихійне з огляду на невід'ємну конкуренцію на світовій геополітичній арені, але необхідне для ефективної життєдіяльності спільноти. Тому з метою реалізації цієї стратегії націєтворення на сучасному етапі необхідне більш усвідомлене та критичне залучення суб'єктів соціального життя до такої програмної активності. У результаті узагальнення наукових підходів виокремлено три рівні дослідження концепту «нація»: семантико-субстанційний, дескриптивно-описовий і генезисно-історичний. Семантико-субстанційний рівень дозволяє з'ясувати зміст питання «Що є нацією?». У такій методологічній диспозиції обґрунтування сутнісних ознак нації здійснюється не субстанціально, а контекстуально. Дескриптивно-описовий рівень дослідницької діяльності передбачає пошук відповіді на запитання «Які конститутивні ознаки нації?». У якому контексті варто визначати сутнісні засади націєтворення: у природному, соціальному, історичному, культурному або сакральному? Генезисно-історичний аспект проблеми дослідження нації продукує аналітику історичних термінів і чинників націєбудування. Ключові слова: нація, націєбудування, націєтворення, національний габітус, національна держава.As a result of generalizing scientific approaches, three levels of the study of the concept of "nation" are singled out: semantic-substantive, descriptive-descriptive and genesis-historical. The semantic-substantive level allows us to find out the content of the question "What is a nation?". In such a methodological disposition, the substantiation of the essential features of a nation is carried out not substantially but contextually. Descriptive-descriptive level of research activity looks into answering the questions "What are the constitutive features of a nation?", "In what context should the essential principles of nation-building be defined: in the natural, social, historical, cultural, or sacred?". The genetic and historical aspect of the nation research problem provides an analysis of historical terms and factors of nation-building.