The Deleuze-Lucretius Encounter

Abstract

This book explores how Deleuze's thought was shaped by Lucretian atomism — a formative but often-ignored influence from ancient philosophy. More than any other 20th-century philosopher, Gilles Deleuze considers himself an apprentice to the history of philosophy. But scholarship has ignored one of the more formative influences on Deleuze: Lucretian atomism. Deleuze's encounter with Lucretius sparked a way of thinking that resonates throughout all his writings: from immanent ontology to affirmative ethics, from dynamic materialism to the generation of thought itself. Filling a significant gap in Deleuze Studies, this book tells the story of the Deleuze-Lucretius encounter that begins and ends with a powerful claim: Lucretian atomism produced Deleuzianism.

Deleuze’s Stoicism. Jonhson, R. J. (2020). Deleuze, a Stoic. Edinburgh: Edinburgh University Press.

“…І варто наголосити, що серед відповідних матеріалів є чимало таких, що не належать до вузькоспеціалізованих історико-філософських розвідок. Наприклад, «Путівник до доброго життя: античне мистецтво стоїчної радості» [Irvine 2008], «Мистецтво жити: стоїки про природу і функцію філософії» [Sellars 2013], «Уроки стоїцизму. Чого античні філософи навчають нас про те, як жити» [Sellars 2019], «Як бути стоїком: антична філософія як засіб жити сучасним життям» [Pigliucci 2017], «Посібник для нових стоїків: Як бути успішним у світі, який не під вашим контролем -52 щотижневих уроки» [Pigliucci, Lopez 2019] «Польовий путівник до щасливого життя: 53 короткі уроки для життя» [Pigliucci 2020] тощо.…”

“…Джонсон також називає це матеріально сфокусованою історією філософії (materially focused history of philosophy). Цю тему він прагне вписати в контекст інших нещодавніх континентальних прочитань античної філософії, здійснених, наприклад, у його вже згадуваній книзі «Сучасні стики з античною метафізикою» [Greenstine, Johnson 2017], а також у «Стик Дельоза й Лукреція» [Johnson 2016]. Це стосується також трилогії Томаса Нейла про Лукреція (наразі вийшли два томи [Nail 2018;) й інших досліджень, опублікованих у видавництві Единбурзького університету (наприклад, «Спіноза як епікуреєць» [Vardoulakis 2020]).…”