The association between chronic endometritis and uterine fibroids

Abstract

Background: Some studies reported the association between fibroids with uterine inflammation. By considering this hypothesis, the formation and recurrence of uterine fibroids can be prevented by diagnosis and treatment of inflammation, and complications and costs can be reduced. This study aimed to evaluate the association between chronic endometritis and uterine fibroids in non-menopausal women. Materials and Methods: This prospective case-control study was performed on non-menopausal women referred to Al-Zahra Hospital in Rasht during April 2019-April 2020. Non- menopausal women of reproductive age (20-55 years old) with abnormal uterine bleeding who were candidates for hysteroscopy based on medical history and ultrasound reports were included in this study. The case group with fibroids were divided into two groups of intramural and subserosal myoma group and submucosal group based on the location of fibroids. The control group was patients with abnormal uterine bleeding complaints and no uterine fibroid. Endometrial specimens were examined by a pathologist for histological and immunochemistry assessments. In interpreting the results of endometrial biopsy, a positive result was indicated by the presence of one or more plasma cells per 10 high power field. Data were gathered by a form including age, parity, history of recurrent miscarriage, patient’s complaint (abnormal uterine bleeding), hysteroscopic results (submucosal myoma-polyp-normal), uterine histology (polyp, endometritis, and hyperplasia) and prevalence of chronic endometritis based on plasma cell in the biopsy. Data were analyzed by SPSS software version 21. Data were reported by descriptive statistics including number, percent, mean and standard deviation. The normality of quantitative data was assessed by the Kolmogorov- Smirnov test. Mann-Whitney U test, Chi-square and Fisher exact tests were used to compare groups and logistic regression was used to control the effect of confounders. Results: The incidence of chronic endometritis was 39% (38 out of 97) and a higher incidence of chronic endometritis was noted in the case group than the control group (46% vs. 31%), No significant difference was observed between the two groups ( P > 0.05). However, the incidence of chronic endometritis in women with submucosal myoma was higher than the intramural and subserosal groups (64% vs. 37%) ( P = 0.04). To control the effect of age on the rate of chronic endometritis in both groups, no significant effect was observed in logistic regression. Conclusions: The results showed the overall incidence of chronic endometritis was higher than previous studies and also the incidence was higher and more significant in women with submucosal myoma than in the intramural and subserosal group. As in this study, authors assessed the association between chronic endometritis and uterine fibroids, further studies assessing...

Hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis

“…Акумуляція макрофагів, простагландину F-2-alpha та запальна реакція в ендометрії мають важливу роль у впливі інтрамуральних міоматозних вузлів на репродуктивний потенціал жінки [8]. Враховуючи те, що частим явищем при лейоміомі матки є хронічний ендометрит, спираючись на патогенез виникнення ЛМ, спричине хронічним запаленням в ендометрії, актуальною залишається його роль у впливі на репродукцію жінки [9]. Наявність інфекційних чинників при хронічному ендометриті, що, у свою чергу, призводять до виникнення виражених змін у морфології та функції ендометрія, викликаючи порушення фази проліферації та циклічну трансформацію ендометрія.…”

A comprehensive genome-wide cross-trait analysis of sexual factors and uterine leiomyoma

“…that AFS was not an independent predictor of UL [ 15 ]. While infectious agent exposure (closely related to AFS/NSP) represents an important source of inflammatory reactions, myometrial injury, and tissue repair or regeneration believed to impact UL pathogenesis [ 46 , 59 ], based on current results we question whether intrauterine infection may contribute to the occurrence of UL, which has been a topic of debate and focus of research in the UL field [ 10 , 12 – 14 , 60 – 63 ]. Nonetheless, although we have used genetic associations as proxies for AFS and NSP, direct investigations on reproductive tract infections or pelvic inflammation are limited which may have precluded interpretation of our findings.…”

“…In addition to impacting ovulation and hormonal concentrations [6,7], sexual factors may expose participants to infectious agents in the uterus [8,9]. Therefore, low AFS or high NSP may correlate with alterations in sex hormones and/or an increased susceptibility to uterine infections, both of which have previously been hypothesized to play an etiologic role in UL pathogenesis [10][11][12][13][14]. Leveraging data from 181 UL-affected females and 133 healthy referents, Pakiz et al (2020) found a significantly decreased risk of multiple UL associated with higher AFS (OR = 0.27, 95% CI = 0.14-0.52 , 15].…”

Порівняльна Характеристика Змін Гормонального Профілю У Безплідних Пацієнток На Тлі Лейоміоми Матки Та Хронічного Ендометриту Залежно Від Схеми Лікування

“…Протягом останнього часу особливу увагу приділяють вивченню впливу пухлинних і запальних процесів стану тіла та порожнини матки на репродуктивну функцію жінки. У деяких наукових дослідженнях повідомлялося про взаємозв'язок між лейоміомою та хронічним запаленням слизової оболонки матки [3]. Враховуючи цю гіпотезу, можна запобігти утворенню і рецидиву міоматозних вузлів шляхом діагностики та лікування запального процесу.…”

“…Міома матки клінічно проявляється порушенням менструального циклу, рясними менструаціями та, як наслідок, призводить до виникнення анемії. Окрім того, лейоміома матки пов'язана з виникненням безпліддя і несприятливими акушерськими наслідками, а саме мимовільними викиднями та неуспішними імплантаціями [3]. До факторів ризику, що призводять до розвитку лейоміоми матки, слід віднести: вік, расову приналежність, індекс маси тіла, спадкову схильність, репродуктивні фактори, гормональний фон (зокрема дисбаланс рівня статевих гормонів у крові), особливості способу життя (харчування, шкідливі звички, стрес, фізичну активність, зловживання кофеїном), фактори зовнішнього середовища та супутню соматичну патологію (наявність інфекційних, ендокринних чи серцево-судинних захворювань) [4,5].…”