Symptomatic and Functional Remission in Young Adults with a Psychotic Disorder in a Rehabilitation Focused Team

Abstract

The aim of this study is to assess symptomatic remission (SR) and functional remission (FR) in a rehabilitation focused program for young adults with a psychotic disorder in the Netherlands, and to investigate which individual and mental health care factors are associated with SR and/or FR, by using Routine Outcome Monitoring data and data on met needs and unmet needs for care. Data of 287 young adults were collected. Almost 40% achieved or maintained SR, 34% FR, and 26% achieved or maintained both. In addition to sociodemographic factors, living independently, paid employment, higher levels of compliance with treatment, and better fulfillment of unmet needs for care in relation to psychological distress, company and daytime activities were associated with better outcomes on SR and/or FR. Our findings underscore that to successfully improve and sustain remission in young adults with a psychotic disorder, it is needed to conduct specific research into the relationship between SR and FR.

Unfinished business: Functional outcomes in a randomized controlled trial of a three‐year extension of early intervention versus regular care following two years of early intervention for psychosis

“…Along with examining differences in functional outcomes between the extended early intervention and regular care groups, we sought to examine the predictors of functional outcomes. Given the strong evidence for the contribution of symptom remission to functioning, 9,[15][16][17][18] we hypothesized that longer durations of symptom remission would be associated with longer periods in functional recovery and higher odds of being employed or studying at the end of follow-up, while controlling for other known predictors, such as age upon first entering early intervention, sex, education, diagnosis, duration of untreated psychosis (DUP), baseline functioning, and substance use. 9,13,19…”

Психологічна Реабілітація Пацієнтів Під Час Ремісії: Психодіагностика Та Методи Психосоціальної Корекції

“…Hao Yang, Shuzhan Gao, Jiawei Li, Haoran Yu, Jingren Xu, Chenchen Lin, Hua Yang, Changjun Teng, Hui Ma, Ning Zhang ґрунтовно дослідили питання психосоціального функціонування індивіда та запропонували комплексну концепцію його взаємодії навколо особистої, професійної та рекреаційної діяльності. Вони Ремісія розглядається як стан, за якого люди із психологічною хворобою відчули покращення основних симптомів у такий спосіб, що будь-які симптоми, що залишилися, більше не мали значного впливу на поведінку [4]. Процеси відновлення поділяють на виміри, що перетинаються: особисте, симптоматичне, функціональне, соціальне відновлення.…”

“…У дослідженні хворих на шизофренію виявили, що особи в симптоматичній ремісії були (серед іншого) молодшими, рідше неодруженими, частіше мали оплачувану роботу та вищий рівень загального функціонування порівняно з особами, які не мали роботи. Також згадуються наступні параметри для кращого результату симптоматичної ремісії: жіноча стать, старший вік, одружений стан, вищий освітній рівень, коротша тривалість нелікованого психозу, прихильність до лікування, вищий рівень функціонування та якість життя[4].Згідно з дослідженнями C. Belrose, L. Gibert, M. Trousselard, існують два основних підходи до процесу одужання: 1) патогенний підхід, який зосереджений на психічному розладі; 2) салютогенний підхід, який зосереджений на суб'єктивному добробуті або позитивному психічному здоров'ї[3]. Патогенний підхід орієнтований на результати, такі як оцінка рівня одужання індивіда за показниками, що безпосередньо пов'язані з його захворюванням (наприклад, наявність або відсутність симптомів цільового захворювання).…”