Sustainable Development as a Solution to Agricultural Competitiveness: The Case of Greece in the Era of European Integration

Abstract

The liberalization of international trade, due to the elimination of market barriers between countries within the context of economic unions, like the European Union (EU) and the expansion of globalization have caused increased competitiveness, at both geographical and sector level. European Commission documents state competitiveness as a continuous rise in the standards of living of a nation or region, a definition which combines competitiveness with sustainability and social goals. Although, one of the EU integration objectives is the sustainable rise in the standards of living of a nation, in the case of Greece this seems to be quite problematic. In a long term basis, the Common Agricultural Policy application found country's agriculture unprepared and weak to face the new market conditions. The Greek economic crisis can be considered as an opportunity to redefine country's entire development strategy. As far as the agricultural sector is concerned, this reestablishment could use the principles of sustainability, showing proper respect to the economical, social and environmental characteristics of the regions.

Зональні Особливості Формування Й Резерви Підвищення Сталої Конкурентоспроможності Аграрних Підприємств

“…Деякі з них висвітлюють у своїх працях теоретичні засади конкурентоспроможності та її роль у розвитку підприємницької діяльності [19], інші досліджують питання забезпечення конкурентоспроможності підприємств через стратегічне управління людськими ресурсами [20], вплив конкурентних стратегій на ефективність [21], удосконалення методологічних засад управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах кризи [22], формування конкурентної стратегії підприємств аграрного сектора на зовнішньому ринку [23], а також визначають пріоритети забезпечення конкурентоспроможності сільського господарства України на світових ринках [24]. Проблему конкурентоспроможності аграрних підприємств у контексті сталого розвитку розглянуто в працях таких учених, як: A. Kucher [25], K. Levkov [26; 27], O. Mitiai [28], O. Nikolyuk [29], A. Papageorgiou [30] та ін. Проте питання зональних особливостей формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств та її прогнозування не знайшли відображення в працях учених.…”