У статті розглянута можливість використання сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій для розробки комплексної методики геометризації масивів залізистих кварцитів за результатами геолого-структурного картування. Метою роботи є вдосконалення ГПМ (геолого-промислової моделі) залізистих родовищ (на прикладі Скелюватського родовища). Для розробки цієї методики була побудована ГПМ родовища з урахуванням даних геолого-структурного картування і зроблений її порівняльний аналіз з існуючою ГПМ, яка використовується на підприємстві. Результати аналізу показали, що використання інформації з геолого-структурного картування і внесення її у геологічну базу даних вдосконалює ГПМ Скелюватського родовища. Така модель суттєво відрізняється від існуючої ГПМ. Однією з головних відмінностей це форма і характер контакту між продуктивною та нерудною товщами. На існуючій моделі контакт між четвертим залізистим і сланцевим горизонтом представлений лінією тренду, а на новій побудованій моделі контакти мають чітку складчасту форму. Складчастий характер контакту дозволяє проводити достовірне прогнозування показників у елементарних блоках і зменшити похибку у підрахунку запасів руди. Деталізоване відображення геології у новій побудованій ГПМ підвищує ефективність геометризації масивів залізистих кварцитів. Ключові слова: Скелюватське родовище, залізорудні родовища, геолого-структурне картування, геометризація масивів, геолого-промислова модель, моделювання, складчастість. В.В. Стеценко, В.Ю. Осипчук. ГЕОМЕТРИЗАЦИЯ МАССИВОВ ЖЕЛЕЗИСТЫХ КВАРЦИТОВ ПО РЕЗУЛЬТА-ТАМ ГЕОЛОГО-СТРУКТУРНОГО КАРТИРОВАНИЯ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ГЕОЛОГО-ПРОМЫШЛЕННОЙ МОДЕЛИ МЕСТОРОЖДЕНИЯ. В статье рассмотрена возможность использования современных информационнокомпьютерных технологий для разработки комплексной методики геометризации массивов железистых кварцитов по результатам геолого-структурного картирования. Целью работы является усовершенствование ГПМ (геологопромышленной модели) железистых месторождений (на примере Скелеватского месторождения). Для разработки данной методики была построена ГПМ месторождения с учетом данных геолого-структурного картирования и сделан ее сравнительный анализ с существующей ГПМ, которая используется на предприятии. Результаты анализа показали, что использование информации с геолого-структурного картирования и внесение ее в геологическую базу данных усовершенствует ГПМ Скелеватского месторождения. Такая модель существенно отличается от существующей ГПМ. Одним из главных отличий это форма и характер контакта между рудной и нерудной толщами. На существующей модели контакт между четвертым железистым и сланцевым горизонтом представлен линией тренда, а на новой построенной модели контакты имеют четкую складчатую форму. Складчатый характер контакта позволяет проводить достоверное прогнозирование показателей в элементарных блоках и уменьшить погрешность в подсчете запасов руды. Детализированное отображение геологии в новой построенной ГПМ повышает эффективность геометризации массивов железистых кварцитов.