не сорбують фенол) сприяла ефективній біодеструкції фенолу на 96-100% (залежно від обраного штаму бактерій). Залишкова концентрація фенолу у воді за її обробки (протягом 11 діб) іммобілізованими на цеоліті клітинами штаму P. fluorescens ONU328 або штаму P. maltophilia ONU329 зменшувалася з 200 мг/л до 8,0±0,95 мг/л (ступінь очищення води від фенолу (α)-96%) і до 2,0±0,14 мг/л (α = 99%)-у разі використання іммобілізованих клітин штаму P. cepacia ONU327. Встановлено, що при використанні іммобілізованих на піску річковому мікроорганізмів-деструкторів залишкова концентрація фенолу у воді на 11 добу обробки складала 6,0±0,55 мг/л (α=97%) і 2,0± 0,14 мг/л (α = 99%)-відповідно для штамів P. maltophilia ONU329 і P. fluorescens ONU328; та сягала рівня гранично-допустимої концентрації (ГДК= 0,001 мг/л)-у разі іммобілізованих (на піску річковому) клітин штаму P. cepacia ONU327. Експериментально виявлено, що прискорення очищення води від фенолу відбувалося за умови використання клітин бактерій роду Pseudomonas (P. cepacia ОNU327, P. fluorescens ONU328) іммобілізованих на керамічних трубках і волокнистій насадці типу «ВІЯ». Протягом 5-ти діб експозиції ступінь очищення води від фенолу іммобілізованими на волокнистій насадці типу «ВІЯ» мікроорганізмами-деструкторами з урахуванням поправки на контроль (нативний немодифікований сорбент «ВІЯ») сягав 97%-за дії дії штаму P. cepacia ONU327; та 99%-за дії штаму P. fluorescens ONU328. Висновок. Для прискореного очищення води від фенолу (протягом 5 діб) на 97-99% рекомендовано використовувати штами бактерій P. cepacia ONU327 і P. fluorescens ONU328, іммобілізовані на во