Post‐endoscopic retrograde cholangiopancreatography pancreatitis assessed using criteria for acute pancreatitis

Abstract

Background and Aim International consensus on the definition and classification of post‐endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCP) pancreatitis (PEP) has been reached. However, the diagnosis and severity of PEP are often assessed according to the diagnostic criteria and classification for acute pancreatitis (AP). This study determined the incidence, severity, and risk factors of PEP diagnosed according to the diagnostic criteria and classification for AP in a large cohort. Methods This prospective, multicenter, observational cohort study conducted at five high‐volume centers included 1932 patients who underwent ERCP‐related procedures. The incidence, severity, and risk factors for PEP were evaluated. Results PEP occurred in 142 patients (7.3%); it was mild in 117 patients (6.0%) and severe in 25 patients (1.3%). According to the Cotton criteria, PEP occurred in 87 patients (4.5%); it was mild in 54 patients (2.8%), moderate in 20 patients (1.0%), and severe in 13 patients (0.7%). In the multivariate analysis, female sex (odds ratio [OR] 2.239; 95% confidence interval [CI] 1.546–3.243), naïve papilla (OR 3.047; 95% CI 1.803–5.150), surgically‐altered gastrointestinal anatomy (OR 2.538; 95% CI 1.342–4.802), procedure time after reaching the papilla (OR 1.009; 95% CI 1.001–1.017), pancreatic duct injection (OR 2.396; 95% CI 1.565–3.669), and intraductal ultrasonography (OR 1.641; 95% CI 1.024–2.629) were independent risk factors. Conclusion According to the diagnostic criteria and classification for AP, the incidence of PEP was higher than that according to the Cotton criteria and the severity of PEP tended to be severe.

The Endoscopic Retrograde Cholangiopancreatography and Endoscopic Ultrasound Connection: Unity Is Strength, or the Endoscopic Ultrasonography Retrograde Cholangiopancreatography Concept

“…Also, in our personal experience with 54 patients, IDUS showed a diagnostic accuracy of 86% in the differential diagnosis between malignant and benign biliary stenoses [23]. Despite these brilliant results, the risk of adverse events related to ERCP and IDUS should not be overlooked, especially if compared with the safety of EUS and CT, since IDUS has been described as an independent risk factor for post-ERCP pancreatitis in several studies [22,24,25].…”

Фактори Ризику Панкреатиту Після Транспапілярних Ендоскопічних Втручань

“…Панкреатит після ТПЕВ є серйозним побічним ефектом, пов'язаним із процедурою. Відповідно до міжнародного консенсусу щодо визначення та класифікації панкреатиту після ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), діагностика панкреатиту після ТПЕВ базується на визначенні двох з наступних трьох критеріїв, які присутні після процедури: 1) біль в епігастрії, 2) амілаза або ліпаза, що перевищує втричі верхню межу норми, і 3) результати візуалізації поперечного зрізу, що відповідають запаленням підшлункової залози [1,14].…”

“…За критеріями Коттона панкреатит після ТПЕВ виник у 87 пацієнтів (4,5%); він був легким у 54 пацієнтів (2,8 %), помірним у 20 пацієнтів (1,0%) і важким у 13 пацієнтів (0,7%). У багатофакторному аналізі жіноча стать (ВШ 2,239; 95% ДІ 1,546-3,243), нативний сосочок (ВШ 3,047; 95 % ДІ 1,803-5,150), хірургічно змінений шлунково-кишковий тракт (ВШ 2; 95 % ДІ 1,342-4,802), час процедури після досягнення сосочка (ВШ 1,009; 95 % ДІ 1,001-1,017), ін'єкція протоки підшлункової залози (ВШ 2,396; 95 % ДІ 1,565-3,669), внутрішньопротокове УЗД (ВШ 1,001; 95 % ДІ 1,024-2,629) були незалежними факторами ризику [14].…”