Pollution level and reusability of the waste soil generated from demolition of a rural railway

Han, Il Ki; Wee, Gui Nam; No, Jee Hyun; Lee, Tae Kwon

doi:10.1016/j.envpol.2018.05.025

Cited by 13 publications

(6 citation statements)

References 38 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Відповідно на сьогодні основними показниками, які використовуються при оцінці рівня небезпеки звалищ ТПВ є інженерно-технічні показники: обсяги захоронення ТПВ, роки експлуатації, рівень заповнення тощо. В деяких роботах використовуються результати хіміко-токсикологічного аналізу звалищ ТПВ [6][7], але питання оцінки їх фактичного впливу на навколишні території, зокрема сільськогосподарські угіддя, недостатньо опрацьовані. Також при оцінці рівня небезпеки звалищ ТПВ не враховуються фактичні збитки та екологічні ризики від забруднення довкілля.…”

Section: вступunclassified

Діагностика Ризиків Та Загроз Впливу Техногенно Порушених Земель Під Звалищами Твердих Побутових Відходів На Сільськогосподарські Угіддя

Seredá¹

2021

BPSAA

View full text Add to dashboard Cite

Проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є надзвичайно актуальною для регіонів України. Звалища відходів займають цінні в сільськогосподарському значенні земельні ресур-си та забруднюють їх, створюють збитки довкіллю та сільському господарству. Тому метою наших досліджень стало формування методичних засад класифікації звалищ твердих побутових від-ходів за рівнем небезпеки для прилеглих територій для подальшого вибору методу відновлення таких територій. Визначено, що основними загрозами впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя є такі: загрози екологічного та санітар-но-гігієнічного характеру; загрози економічного та продовольчого характеру; загрози ресурсного характеру. Зважаючи на причинно-наслідковий зв’язок наявних загроз впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя сформовано комплекс показників, що характеризують рівень небезпечності звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій, визначені межі оцінювання рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій за інтегральною оцінкою. На основі проведеної оцінки рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій на прикладі Полтавської області встановлено, що у зоні передкризового стану перебуває 40 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні кризового стану – 53 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні критичного стану – 7 % від загальної їх кількості. Враховуючи, що більшість звалищ твердих побутових відходів знаходяться на відстані менше 200 м до сільськогос-подарських угідь (93 %), та мають передкризовий, кризовий або критичний рівень небезпеки для прилеглих територій, невирішеність проблем у цій сфері створює небезпеку для екологічної й продо-вольчої безпеки цих територій та сталого розвитку агроекосистем. Реалізація методичного підходу дає змогу оцінити рівень небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій розвитку, визначити основні загрози та ризики для сільськогоподарських угідь, що знаходяться у зоні впливу звалищ твердих побутових відходів, та напрями їхнього подолання. Практичне застосування розробленої методики можливе в рамках програмно-цільового методу при розробці та реалізації національних та регіональних програм, спрямованих на поліпшення процесу управління сферою поводження з твердих побутових відходів.

show abstract

Section: вступunclassified

Діагностика Ризиків Та Загроз Впливу Техногенно Порушених Земель Під Звалищами Твердих Побутових Відходів На Сільськогосподарські Угіддя

Seredá¹

2021

BPSAA

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…т промислових відходів та 22 млн. т побутових ТВ [17][18][19][20][21][22][23]. Загальна площа несанкціоновано видалених відходів у 2018 р. склала 80,2 га (411 одиниць).…”

Section: матеріали і методи дослідженьunclassified

“…Значно зменшився обсяг утворення вторинної сировини (на 32 % у 2018 р. у порівнянні з 2010 р.) та її використання, що вказує на неефективність функціонування даної сфери у регіоні [23].…”

Section: матеріали і методи дослідженьunclassified

Система Комплексного Управління Сферою Поводження З Твердими Відходами В Контексті Збалансованого Регіонального Розвитку

Писаренко¹,

Самойлик²,

Диченко³

et al. 2020

visnyk

View full text Add to dashboard Cite

Проблема поводження з твердими відходами є однією з найбільш важливих еколого-економічних і соціальних проблем регіонального розвитку. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Спостерігається тенденція до щорічного збільшення утворення як промислових, у тому числі і небезпечних, так і побутових відходів. При цьому питання, орієнтовані на отримання бажаного ефекту використання потенціалу сфери поводження з відходами, як частини сукупного потенціалу економіки регіону з урахуванням екологічних факторів та як результату сукупної дії уча-сників сфери поводження з твердими відходами, до сих пір не отримали відповідного вивчення. Вра-ховуючи це, у статті розроблено та науково обґрунтовано теоретико-концептуальну модель уп-равління системою поводження з твердими відходами на регіональному рівні, на основі якої сформу-льовано алгоритм прийняття рішень у сфері поводження з відходами, визначені оптимальні управлі-нські стратегії у даній сфері і механізми їх реалізації. Розроблений алгоритм дозволяє вирішувати поставлені задачі оптимізації розвитку сфери поводження з твердими відходами при заданій мно-жині змінних і параметрів стану системи для конкретного типу життєвого циклу відходів або роз-робити оптимальну систему поводження з ними виходячи із заданих параметрів системи у регіоні. Визначені цільові функції управління сферою поводження з відходами, які направлені на оптимізацію економічних, екологічних та соціальних критеріїв розвитку регіону. Також надані рекомендації щодо удосконалення механізмів комплексного регіонального управління сферою поводження з твердими відходами по всіх етапах їх життєвого циклу, які сприяють досягненню екстремальних значень ці-льових функцій управління даної сфери. Отримані результати дослідження спрямовані на створення основ для розробки цільових програм охорони навколишнього природнього середовища, управління відходами в контексті синергічного розвитку регіону.

show abstract

“…Несмотря на разнообразие видов отходов, указанных на рис. 1, в контексте данной статьи интерес представляют отходы минерального происхождения в виде отработанных минеральных моторных масел [7][8][9].…”

Section: рис 1 виды отходов железнодорожного транспортаunclassified

Improving the environmental and industrial safety of the locomotive depot

Tyurin¹

2020

STNS

View full text Add to dashboard Cite

Ижевский государственный технический университет имени М. Т. Калашникова (г. Ижевск, Российская Федерация) Введение. Рассматривается совершенствование процесса утилизации отходов в локомотивном депо как фактора, влияющего на экологическую и промышленную безопасность. В частности, обсуждается вопрос регенерации обтирочного материала, загрязненного моторными маслами. Отходы масел возникают при замене отработанных масел на тепловозах. Постановка задачи. Существует четыре причины для замены масла: разжижение, повышение вязкости и содержания воды, загрязнение механическими частицами. Замена масла производится сливанием. Остальная часть удаляется вручную с помощью ветоши. Масло, полученное сливанием, размещается в емкости для последующего сжигания в котельной депо. Масло, собранное ветошью, хранится в отдельных емкостях для последующей транспортировки на промышленный полигон. Такая промасленная ветошь нуждается в переработке. Один из ее способов предложен в данном исследовании. Теоретическая часть. Раскрываются особенности проектирования патентоспособного устройства для отжима промасленной ветоши, внедрение которого обеспечит возможности увеличения выделенного в виде жидкости отработанного масла, пригодного для сжигания в топке, и вторичного использования ветоши. Выводы. Основной экологический эффект от внедрения устройства по переработке промасленной ветоши заключается в уменьшении поступления отработанного масла в окружающую среду. Уменьшение ежегодного количества поступления отработанного масла в окружающую среду может составить порядка 26,5 т/год. Использование устройства позволит повысить безопасность труда работников при утилизации ветоши и будет способствовать снижению содержания вредных паров масла в воздухе рабочей зоны.Ключевые слова: переработка масла, локомотивное депо, экологический эффект, устройство для отжима ветоши, расчет.

show abstract

Pollution level and reusability of the waste soil generated from demolition of a rural railway

Cited by 13 publications

References 38 publications

Діагностика Ризиків Та Загроз Впливу Техногенно Порушених Земель Під Звалищами Твердих Побутових Відходів На Сільськогосподарські Угіддя

Діагностика Ризиків Та Загроз Впливу Техногенно Порушених Земель Під Звалищами Твердих Побутових Відходів На Сільськогосподарські Угіддя

Система Комплексного Управління Сферою Поводження З Твердими Відходами В Контексті Збалансованого Регіонального Розвитку

Improving the environmental and industrial safety of the locomotive depot

Contact Info

Product

Resources

About