У статті висвітлено проблему емоційної стійкості та подано результати емпіричного дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. У статті також проаналізовано зміни несення служби офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у звʼязку із воєнним станом. Проаналізовано вплив професійної діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, її нових реалій на емоційну стійкість особового складу. Мета статті – емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Національної поліції України. Встановлено, що особистість наділена високим рівнем емоційної стійкості виявляє зрілість у керуванні емоціями, залишаючись спокійною та збалансованою у складних ситуаціях, демонструє толерантність до невизначеності, здатність швидко та виважено реагувати на нові виклики професійної діяльності, здібності змінювати плани в умовах швидкоплинності і непередбачуваності подій, стійко переносити значні та тривалі навантаження. Виокремлено мотиваційний, когнітивний та емоційно-вольовий компоненти емоційної стійкості. Визначено, що вивчення емоційної стійкості доцільно здійснювати за такими напрямами, як фізіологічний (вивчення залежності емоційної стійкості від особливостей нервової системи), структурний (вивчення регуляторних структур особистості) та регуляторний (пошук особливого механізму регулювання стану у вигляді самоконтролю). Методи дослідження та вибірка. Проаналізувавши низку наукових праць які стосуються проблеми емоційної стійкості можемо стверджувати, що досліджувати її особливості необхідно комплексно. Саме тому нами було використано наступні методики: «Емоційна збудливість – врівноваженість», «Стратегії подолання стресових ситуацій (SAKS)», «Діагностика самооцінки рівня тривожності», «Діагностика емоційного інтелекту». У дослідженні взяли участь 211 осіб офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, з них 58 офіцерів Національної гвардії України, 55 офіцерів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, 50 офіцерів Національної поліції України та 48 офіцерів Державної прикордонної служби України. Для висвітлення кількісних показників отриманих результатів нами було використано відсотковий аналіз, а також кореляційний аналіз для встановлення взаємозʼвязків та взаємовпливу між досліджуваними показниками. Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що достатній рівень емоційної стійкості сприятиме тривалому та ефективному виконанню службових обовʼязків, позитивно впливатиме на міжособистісну взаємодію у колективі, дозволить розширити межі самомотивації для професійного розвитку та успішної самореалізації офіцерів підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
Ключові слова: емоційна стійкість, емоційна стабільність, тривожність, стратегій поведінки у стресових ситуаціях, офіцерський склад підрозділів МВС України.
