Peculiarities of Formation of Perfect Tense Forms in Germanic Languages

Abstract

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького Куликова Л. А. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького Рябуха Т. В. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ВИДО-ЧАСОВИХ ФОРМ ПЕРФЕКТА В ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ У статті предметом розгляду є граматична категорія часу, зокрема розвиток форм перфекта. Висвітлено питання про історичну основу перфекта в германських мовах, про те, на яких етапах розвитку германських мов перфект виступає як оформлена граматична категорія і які його граматичні функції та семантичне навантаження. Досліджено особливості процесів граматизаціі, морфологізації і семантизації нових видо-часових форм у системі германських мов та етапи еволюції окремих відтінків перфектної семантики в історії кожної мови, що аналізується. У статті поданий опис походження і становлення видо-часових форм перфекта в англійській, німецькій та інших германських мовах. Досліджено, що ідея перфекта в англійській мові була запозичена з релігійних текстів з більш давніх мов -давньогрецької, латини, готської та древніх германських мов. Перфектні форми відрізняються за граматичними часами абсолютно так само, як і неперфектні форми, і водночас можуть бути як загального, так і тривалого виду. Це свідчить про те, що перфект -це особлива граматична категорія тимчасової співвіднесеності. Перфектні часи семантично ідентичні в двох європейських мовах -англійській та німецькій. Окрім результативної дії, перфектні часи вживаються в розмовній мові і позначають дію в минулому. У статті було простежено, що на утворення аналітичної форми перфекта впливали більш давні мови -давньогрецька та латина. З латинської мови англійськими діалектами перекладали Біблію, релігійні і наукові праці. Латинські граматичні конструкції були запозичені не тільки романськими, а й германськими мовами. У готській і скандинавських мовах перфект склався раніше, ніж в англійській. Це вплинуло на граматику англійської мови. Протягом середньоанглійського періоду не встановився сталий порядок складових частин дієслівних форм перфекта. Допоміжне дієслово могло стояти безпосередньо перед основним дієсловом, після основного дієслова або могло бути відділене від головного різними членами речення. Наведені приклади з художньої літератури середньоанглійського періоду є наочними підтвердженнями цього явища. Остаточне становлення сталого порядку складових частин цих форм відбулося лише в новоанглійський період.