Non-Formal Education Institutions in the System of Civic Buildings in Ukraine

Abstract

The article presents individual positions of the author’s research on the integration of non-formal education institutions in the system of civil buildings of Ukraine. The following scientific views on the phenomenon of non-formal education from related industries are analyzed: pedagogy, sociology, psychology, economics and a systematic approach to education as a phenomenon. The prognostic positions of the development of a typological network of non-formal education institutions in connection with the system of public buildings are described. The links are revealed – system objects of a combination of non-formal education institutions with other public buildings. The stages of the study of this problem are briefly described. The proposal on the creation of a universal educational cluster, as a characteristic of non-formal education institutions, is presented, and an example of the formation of the educational block of the center of scientific and technical creativity based on such a cluster is given.

Bendrojo lavinimo mokyklos mokinių socialinės kompetencijos ugdymas neformaliojo ugdymo kontekste

“…In the modern Ukrainian scientific mainstream, a tendency is observed to define non-formal education as an important environment for the implementation of the competence approach in education. The discussed aspect of the problem has been investigated in the works of Andrushchenko (2013), Kravchenko (2020), Mykhaylenko, Blyzniuk (2022), Sukholova (2020), Sultana (2019), etc. Practical and theoretical foundations of non-formal education have been explored by Debarliev (2022), Dumitru (2018), Gloria (2014), Latchem (2014), Maruyama (2013), Moldovan (2015), Prasetyo (2021), Simac (2021).…”

Learning Landscape as a Structural and Functional Component of Formation of the Architecture of Nonformal Education Institutions

“…Актуальність теми та постановка проблеми. Сьогодні, в умовах переосмислення освітніх сценаріїв, постає питання оновлення ідентифікації понять «освітнє середовище», «освітній простір» як з боку педагогічної науки [1-7], так із боку архітектурної теорії та практики, адже архітектурне формування освітнього простору є частиною матеріального прояву динамічного розвитку суспільства [7,8,[10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21].…”

“…Матеріально-предметне формування освітнього простору наразі переосмислюється під дією зовнішніх факторів -соціально-економічних, політичних, кліматичних та інших змін, що диктує нам сьогодення. Заклади неформальної освіти (далі ЗНФО), як повноправна ланка у системі освіти, набувають стрімкого поширення та потребують архітектурного визначення та впровадження [10][11][12][13][14][15][16][17]. І, якщо соціально-педагогічне наповнення поняття «освітній простір», здебільшого лежить у нематеріальному полі, у матеріальному світі архітектури це поняття має мати визначені характеристики та відповідати освітнім, просвітницькім, комунікативним та іншим процесам, щоб відповідати на запити суспільства, які змінюються із часом.…”

“…Автором статті Кравченко І.Л. у контексті дослідження теоретичних основ формування архітектури закладів неформальної освіти використовується поняття «навчальний ландшафт» як предметно-просторова матеріальна складова освітнього середовища [10][11][12][13][14][15][16][17].…”

“…Аналіз цих процесів має бути проведений відповідно до конкретних умов розташування ЗНФО, враховуючи зовнішні та внутрішні фактори впливу, місцеві традиції, історію та думку громади, та основні рішення щодо формування структурно-функціональних моделей таких закладів мають бути прийняті вже на стадії формування концепцій розвитку [10][11][12][13][14][15][16][17].…”